ГЕНЕЗИС ТА ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ БАЗОВИХ МОДЕЛЕЙ ІДЕНТИФІКАЦІЇ КОЛЬОРУ

ЯРЕМЧУК О. М.¹, КУЛИК А. В.²

¹Київський університет ім. Бориса Грінченка

²Київський національний університет культури і мистецтв

Мета. Виявлення особливостей формування базових моделей кольору та його ідентифікації на початкових етапах (ХVІІ- ХІХ ст.) наукового дослідження проблеми.

Методологія дослідження базується на історико-культурному методі. Джерельною базою є мистецька, наукова та технічна література досліджуваного періоду, матеріальні пам’ятки.

Результати. Дана публікація розкриває узагальнений підхід до теоретичних напрацювань з питання сприйняття та ідентифікації кольору і охоплює початковий період наукового дослідження кольору та формування базових колірних моделей (ХVІІ-ХІХ ст.).

Наукова новизна. Розвиток моделей ідентифікації кольору середини XVII – межі XІX ст. вперше розглядається як окремий період становлення та розвитку базису сучасної теорії кольору. На основі виявлення характерних рис моделей ідентифікації кольору визначено та охарактеризовано етапи розвитку базових моделей ідентифікації кольору в межах досліджуваного періоду.

Практична значущість. Характеристика одного з періодів розвитку теорії кольору є внеском у формування цілісної картини теоретичних основ дизайну та мистецтва. Розуміння особливостей формування базових моделей ідентифікації кольору має практичне значення для концептуалізації теоретичного базису сучасного дизайну та наукової проблематики, пов’язаної з дослідженням кольору.

Ключові слова: колір, теорія кольору, колірні моделі, колористика, кольорознавство, ідентифікація кольору, дизайн.

 

GENESIS AND FEATURES OF THE FORMATION OF COLOR IDENTIFICATION BASIC MODELS

YAREMCHUK O.M.¹, KULYK A.V.²

¹Borys Grinchenko Kyiv University

²Kyiv National University of Culture and Arts

Purpose. The determination of the formation features of basic models of color and identification of color in the initial stages (the 18th – 19th centuries) of scientific research of the problem.

Methodology of the research is based on historical and cultural method. The source base is the artistic, scientific and technical literature of the studied period and also artefacts.

Results. This publication reveals a generalized approach to theoretical developments on color perception and identification, and covers the initial period of color research and the formation of basic models of color (the 18th – 19th centuries). So in the middle of the 17th century I. Newton founded a seven-color ordering model, placing them to a closed color circle. At about the same time, other attempts at color systemization were proposed, such as color identification in the form of tables of existing paints, the work of I. Brennen and R. Waller. Subsequently, Jacob Christoph Le Blon concluded that in order to get results, you could use only three colors, namely red, yellow and blue. Based on this work, M. Harris presented his color circle, J. Lambert – a triangular color pyramid, and Ph.Runge built a color sphere using the principle of the globe. Goethe, contrary to Newton’s physical doctrine of colors, conceived another system, it was based on the phenomenological perception of color. According to Goethe and his followers, the colors come from the struggle of “light” and “darkness”. A. Schopenhauer took the step that J. Goethe lacked in his thinking: A. Schopenhauer formed a doctrine of color in terms of psychology, noting the enormous role that our brain plays in color perception, and proposing his model of identification by the principle of intensity / extensiveness/quality. for the formal description of the tri-color system of color, forming a mathe- matical basis for models of color identification. H. Helmholtz was the first to obtain experimental confirmation of T. Young’s theory and came to the conclusion that for the comparison of all shades, three light sources were needed and sufficient: in the red, green and blue parts of the spectrum. The perception of other colors is conditioned by the interaction of these constituents. In his work, J. Maxwell proved that all colors come from a mixture of three spectral colors: red, green, and blue. Based on his research, he introduced the first two-dimensional color spectrum visualization system. H. Grassmann’s merit is the mathematical representation of the three spectral colors. E. Hering’s theory highlights the psychological aspects of color vision: warm sensations occur for white, yellow, and red colors, while cold sensations occur for black, dark blue, and light blue. G. Peano introduced the concept of “color space” as a system of vector space equations.

Scientific novelty. The development of color identification models in the middle of the 17th – the beginning of the 19th century first considered as a separate period of formation and development of the basis of modern color theory. On the basis of revelation of the features of color identification models, the stages of development of basic models of color identification within the studied period were determined and characterized.

Practical significance. The characterization of one of the periods of color theory development is the contribution to the formation of a holistic picture of the theoretical foundations of design and art. The understanding of the formation features of basic models of color identification is of practical importance for conceptualizing the theoretical basis of modern design and scientific issues related to color research.

Keywords: color, color theory, color models, coloring, color studies, color identification, design.

 

Література

1. Сolorsystem. Colour order systems in art and science. URL: http://www.colorsystem.com (дата звернення:11.2018).
2. Buster Devid. New analysis of solar light, indicating three primary colours etc. Edinb. Transact , том XII, 1834 р.
3. Агостон Ж. Теория цвета и ее применение в искусстве и дизайне. Пер. с англ. М.: Мир, 1982. 184 с.
4. Введение в цветоведение и цветовые системы.URL: http://mikhalkevich.narod.ru/kyrs/Cvetovedenie/main6.html. (дата звернення:11.2018).
5. В Южной Африке найдена древнейшая мастерская по производству красок. URL: http://elementy.ru/novosti_nauki/431693 (дата звернення: 01.09.2018).
6. Цветоведение и основы колориметрии: учебник и практикум для СПО / В.П. Лотов, П.А. Четверкин, Г.Ю. Головастиков. М.: Издательство Юрайт. 2018. 222 с.
7. Назаров Н. Артюр Рембо: «Я винайшов колір голосних!» (звукосимволічний аспект сонета «Голосівки»). Український журнал іноземної літератури «Всесвіт». №9-10. 2007. С. 149-154.
8. Оствальд В. Цветоведение. Перевод 3.О. Мильмана, под редакцией и с предисловием С.В. Кравкова. Москва. ПРОМИ3ДAT.1926. 220 с.
9. Рац А.П. Основы цветоведения и колористики. Цвет в живописи, архитектуре и дизайне: курс лекций. М. МГСУ, 2014. 128 с.
10. Семенова М.А. Цветообраз как структура и синтезирующая категория акварельной живописи и других видов искусств. Педагогика искусства. 2010. №2. URL: http://www.art-education.ru/AE-magazine.
11. Суровцев В. А., Родин К. А. Людвиг Витгенштейн о логике цветовых понятий. ΠΡΑЕΗMΑ. Проблемы визуальной семиотики. 2018. Вып. 4 (18). С. 222-234.
12. Теория Геринг. URL: http://cyclowiki.org/wiki/Теория_Геринг (дата звернення:09.2018).
13. Франкфурт У. И. Джемс Клерк Максвелл: статьи и речи. Ответственный редактор Л. С. Фрейман. Издательство «Наука» Москвa 1968. 423 с.
14. Цветовой круг. Круги Ньютона, Гёте, Оствальда и Иттена. URL: https://natural-colours.livejournal.com/4361.html (дата звернення:11.2018 p.).
15. Юсдюнкель Э. Природа цвета и цвета природы. URL: https://natural-colours.livejournal.com (дата звернення:11.2018 p.).

References

1. C Colour order systems in art and science. URL: http://www.colorsystem.com (Last accessed: 01.11.2018).
2. Buster, D. (1834) New analysis of solar light, indicating three primary colours etc. Edinb. Transact, XII.
3. Ahoston, Zh. (1982) Teoryia tsveta y ee prymenenye v yskusstve y dyzaine [Color theory and its application in art and design] Zhorzh Ahoston. Per. s anhl.-M.: Myr,. [in Russian].
4. Vvedenie v tsvetovedenie i tsvetovyie sistemyi [Introduction to color science and color systems]. URL: http://mikhalkevich.narod.ru/kyrs/Cvetovedenie/main6.html. (Last accessed: 01.11.2018) [in Russian].
5. V Yuzhnoi Afryke naidena drevneishaia masterskaia po proyzvodstvu krasok [Ancient Paint-Processing Workshop was found in South Africa]. URL: http://elementy.ru/novosti_nauki/431693 /V_Yuzhnoy_Afrike_naydena_drevneyshaya_masterskaya_po_proizvodstvu_krasok/t125949/Antropologiya (Last accessed: 09.2018) [in Russian].
6. Lotov, V.P., Chetverkyn, A., Holovastykov, H.Yu. (2018) Tsvetovedenie i osnovyi kolorimetrii: uchebnik i praktikum dlya SPO [Color science and the basics of colorimetry: a textbook and workshop for SPO]. M.: Yzdatelstvo Yurait. 222. [in Russian].
7. Nazarov, N. (2007) Artiur Rembo: «Ia vynaishov kolir holosnykh!» (zvukosymvolichnyi aspekt soneta «Holosivky») [Arthur Rambo: “I invented the color of the vowels!” (The symbolic aspect of the sonnet “Voices”)]. Ukrainskyi zhurnal inozemnoi literatury «Vsesvit». 9-10. 149-154 [in Ukrainian].
8. Ostvald, V. (1926) Tsvetovedenye [Color science]. Aktsyonernoe „PROMIZDAT“. Moskva. 220. [in Russian].
9. Rats, A.P. (2014) Osnovyi tsvetovedeniya i koloristiki. Tsvet v zhivopisi, arhitekture i dizayne: kurs lektsyi [Fundamentals of color. Color in painting, architecture and design: a lecture course]. MHSU. 128. [in Russian].
10. Semenova, M.A. (2010). Tsvetoobraz kak struktura i sinteziruyuschaya kategoriya akvarelnoy zhivopisi i drugih vidov iskusstv. [Color as a structure and synthesizing category of watercolor painting and other arts]. Pedahohyka yskusstva. Setevoy elektronnyiy nauchnyiy zhurnal Uchrezhden federalnyim gosudarstvennyim byudzhetnyim nauchnyim uchrezhdeniem «Institut hudozhestvennogo obrazovaniya i kulturologii Rossiyskoy akademii obrazovaniya». 2. URL: http://www.art-education.ru/AE-magazine/. [in Russian].
11. Surovtsev, V. A., Rodyn K. A. (2018). Liudvyh Vythenshtein o lohyke tsvetovikh poniatyi [Ludwig Wittgenstein on the Logic of Color Concepts]. PRAIENMA. Problemy vyzualnoi semyotyky. [Journal of Visual Semiotics]. 4 (18). 222-234 [in Ukrainian].
12. Teoryia Herynh [Theory of Goering]. URL: http://cyclowiki.org/wiki/Teoryia_Herynh (Last accessed: 10.09.2018) [in Russian].
13. Frankfurt, U. Y. (1968). Dzhems Klerk Maksvell: staty y rechy [James Clerk Maxwell: articles and speeches]. Otvetstvennyiy redaktor L. S. Freiman. Yzdatelstvo «Nauka». Moskva. 423. [in Russian].
14. Tsvetovoi kruh. Kruhy Niutona, Hёte, Ostvalda y Yttena [Color circle. Circles of Newton, Goethe, Ostwald and Itten]. URL: https://natural-colours.livejournal.com/4361.html (Last accessed:10.11.2018) [in Russian].
15. Yusdiunkel, E Pryroda tsveta y tsveta pryrody [The nature of color and the color of nature]. URL: https://natural-colours.livejournal.com (Last accessed:10.11.2018) [in Russian].