ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ ТА ШКІЛЬНЕ МЕБЛЮВАННЯ КІНЦЯ XVIII – МЕЖІ XX СТОРІЧЧЯ

КОСЕНКО Д. Ю.

Київський національний університет технологій та дизайну

Мета. Виявлення особливостей організації та меблювання навчального простору школи у період кінця XVIII – межі XX ст.

Методика дослідження базується на історико-культурному методі. Джерельною базою є твори образотворчого мистецтва, наукова та технічна література досліджуваного періоду, матеріальні пам’ятки.

Результати. У середині XVIII ст. з започаткуванням в Європі державних систем загальної шкільної освіти змінюються форми та методи організації навчальної роботи та, відповідно, підходи до організації простору класу. Виникає та поступово розповсюджується стаціонарна рядно-фронтальна організація навчального простору, що домінує протягом усього досліджуваного періоду. Лише на межі XX ст. цей підхід зазнає критики з боку педагогів-реформаторів, розпочинаються пошуки альтернативних підходів. Таким чином, кінець XVIII – межу XX ст. можна розглядати як окремий період в розвитку організації навчального простору. В цьому періоді можна виділити два етапи. Початковий етап відрізняється утилітарним підходом до організації простору, меблевої комплектації та формоутворення меблів. Орієнтовно з 1840-х у США та 1860-х років у Європі розпочинається новий етап розвитку навчального простору школи, що характеризується науково-гігієнічним підходом. На цьому етапі також виникає промислове виробництво шкільних меблів, у меблевому формоутворенні починають відігравати певну роль естетичні чинники.

Наукова новизна. Розвиток просторової організації шкільних класів кінця XVIII – межі XX ст. вперше розглядається як окремий період розвитку навчального простору. На основі виявлення характерних рис шкільного меблювання та організації простору класу уточнено часові межі зазначеного періоду. Виявлено та охарактеризовано етапи розвитку шкільного меблювання в межах досліджуваного періоду.

Практична значущість. Детальна характеристика одного з періодів розвитку навчального простору школи є внеском у формування цілісної картини освітнього дизайну як історико-культурного феномену. Розуміння закономірностей історичного розвитку навчального простору має практичне значення для концептуалізації та прогнозування тенденцій сучасного освітнього дизайну.

Ключові слова: навчальний простір, меблювання школи, рядно-фронтальна організація класу, XIX сторіччя.

 

ПРОСТРАНСТВЕННАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ КЛАССА И ШКОЛЬНАЯ МЕБЛИРОВКА КОНЦА XVIII – НАЧАЛА XX ВЕКА

КОСЕНКО Д. Ю.

Киевский национальный университет технологий и дизайна

Цель. Выявление особенностей организации и меблировки учебного пространства школы в период  конца XVIII – рубежа XX в.

Методика исследования базируется на историко-культурном методе. Источниковая база – произведения изобразительного искусства, научная и техническая литература исследуемого периода, материальные памятники.

Результаты. В середине XVIII в. с основанием в Европе государственных систем всеобщего школьного образования изменяются формы и методы учебной работы и, соответственно, подходы к пространственной организации класса. Возникает и постепенно распространяется стационарная рядно-фронтальная организация учебного пространства, которая доминирует на протяжении всего рассматриваемого периода. Только на рубеже XX в. педагоги-реформаторы начинают критиковать этот подход, начинаются поиски альтернативных подходов. Таким образом, конец XVIII – рубеж XX в. можно рассматривать как особый период в развитии организации учебного пространства. В этом периоде можно выделить два этапа. Начальный этап отличается утилитарным подходом к организации пространства, мебельной комплектации и формообразованию мебели. Ориентировочно с 1840-х годов в США и с 1860-х годов в Европе начинается новый этап развития учебного пространства школы, который характеризуется научно-гигиеническим подходом. На этом этапе также возникает промышленное производство школьной мебели, в мебельном формообразовании начинают играть определенную роль эстетические факторы.

Научная новизна. Развитие пространственной организации школьных классов конца XVIII – рубежа XX в. впервые рассматривается как особый период развития учебного пространства. На основе выявления характерных черт школьной меблировки и организации пространства класса уточнены временные рамки указанного периода. Выявлены и охарактеризованы этапы развития школьной меблировки в пределах исследуемого периода.

Практическая значимость. Детальная характеристика одного из периодов развития учебного пространства школы является вкладом в формирование целостной картины образовательного дизайна как историко-культурного феномена. Понимание закономерностей исторического развития учебного пространства имеет практическое значение для концептуализации и прогнозирования тенденций современного образовательного дизайна.

Ключевые слова: учебное пространство, меблировка школы, рядно-фронтальная организация класса, XIX столетие.

 

SPATIAL ARRANGEMENT AND FURNISHING OF THE CLASSROOM IN THE LATE 18th – EARLY 20th CENTURY

KOSENKO D. Yu.

Kyiv National University of Technologies and Design

Purpose of the article is to discover features of the arrangement and furnishing of the school learning space in the period of the late 18th – early 20th century.

Methodology is based on the historical and cultural method. Source base includes works of art, scientific and technical literature of the period discussed, historical artefacts.

Results. In the middle of the 18th century. with the establishment in Europe the state systems of mandatory school education, the forms and methods of study work are changed, and accordingly change the approaches to the spatial organization of the classroom. The fixed front row organization of the learning space emerges, gradually spreads and dominates throughout the reviewed period. Only at the turn of 20th century criticism to this approach appears in progressive education movement, and the search for alternative approaches starts. Thus, late 18th – early 20th century can be considered as a particular period in the development of the educational space organization. This period can be divided in two stages. The initial stage is distinguished by a utilitarian approach to the classroom arrangement, furniture assembly and the shaping of furniture. New stage of development of the school educational space begins approximately in the 1840s in the USA and in the 1860s in Europe, characterized by a scientific and hygienic approach. At this stage, the industrial production of school furniture also arises, aesthetic factors begin to play a certain role in furniture shaping.

Scientific novelty. The development of the spatial organization of school classroom of the late 18th – early 20th treated as a particular period of development of the learning space. The time frames for the reviewed period are specified basing on the characteristic features of classroom furniture and the arrangement of classroom. The stages of development of classroom furniture within the studied period are identified and characterized.

Practical significance. Detailed description of one of the periods in the development of the school learning space makes contribution to the holistic picture of educational design as a historical and cultural phenomenon. Understanding the patterns of historical development of the educational space is of practical importance for the conceptualization and prediction of trends in modern educational design.

Keywords: learning space, classroom furniture, fixed classroom arrangement, 19th century.

 

Література

  1. Беннштейн А. Современное положение вопроса о партах. Под ред. Г. В. Хлопчина. СПб, 1907, 96 с.
  2. Бим-Бад Б. М. История государственной школы в Германии. Историко-педагогический журнал, 2015, 1, С. 140–151.
  3. Классные столы Киевской 1-й гимназии. Киев, 1895, 14 с.
  4. Корф Н. А. Русская начальная школа. (6-е изд.). Санкт-Петербург, 1879, 283 с.
  5. Косенко Д. Ю. Самуель Акбройт: біля витоків сучасного шкільного дизайну. Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Особистість митця в культурі» (20–22 квітня 2016 р.), ХНТУ. Херсон: ФОП Грінь Д.С. С. 98–100
  6. Орлов А. А. Ланкастерские школы в России в начале XIX в. (часть 1). Вестник МГГУ им. М.А. Шолохова. Серия «Педагогика и психология», 2013, 1, с. 11–20.
  7. Отчет Киевского I Коммерческого училища за 1905-1906 учебный год. Киев, 1906.
  8. Эрисман Ф. Соображения по вопросу о наилучшем устройстве классной мебели. Москва: тип. Э. Лисснера и Ю. Романа, 1894, 15 с.
  9. Barnard H. School Architecture (4th ed.). New York: A.S. Barnes & Co., 1850, 425 p.
  10. Bennet Furnishing Company. URL: Mackintosh Architecture website: https://www.mackintosh-architecture.gla.ac.uk/catalogue/name/?nid=BeFuCo
  11. Dewey J. The School and Society (10th ed.). Chicago: The Univercity of Chicago Press, 1912, 130 p.
  12. Fahrner. Das Kind und der Schultisch. Die schlechte Haltung der Kinder beim Schreiben und ihre Folgen, sowie die Mittel, derselben in Schule und Haus abzuhelfen. Zürich: F. Schulthess, 1865, 64 S.
  13. Herman F., Van Gorp A., Simon F., & Depaepe M. The School Desk: From Concept to Object. History of Education: Journal of the History of Education Society, 2011, 40 (1), pp. 97–117 https://doi.org/10.1080/0046760X.2010.508599
  14. Kotelmann L. School Hygiene. Syracuse, NY: C. W. Bardeen, 1899, 392 p.
  15. Kühn C. Learning Environments for the 21st century. In: Designing for Education: Compendium of Exemplary Educational Facilities 2011 (pp. 19–23). Paris: OECD Publishing, 2011.
  16. Lancaster J. The Lancasterian System of Education, with Improvements. Baltimore: Ogden Niles, 1821, 34 p.
  17. Lange H. Der Schulbau der frühen Neuzeit als Ausdruck von politisch-gesellschaftlicher Verfassung und Schulleben. 1998. URL: http://www.historische-bildungsforschung-online.de/hbo/hbo_set.html?Id=50
  18. Mann H. Annual Reports on Education. Boston: Horace B. Fuller., 1868, 758 p
  19. Montessori M. The Montessori Method. New York: Frederick A. Stokes Company, 1912, 378 p.
  20. Moreno Martinez P. L. History of School Desk Development in Terms of Hygiene and Pedagogy in Spain (1838–1936). In: M. Lawn & I. Grosvenor (Ed.), Materialities of schooling: design, technology, objects, routines. (pp. 71–95). Oxford: Symposium Books Ltd., 2005.
  21. Müller T. & Schneider R. Das Klassenzimmer vom Ende des 19. Jahrhunderts bis heute. Tübingen: Ernst Wasmuth Verlag, 2010, 304 S.
  22. Vorherr G. Über Volksschulgebaude in Baiern. Monatsblatt für Bauwesen und Landesverschönerung, 1821 (3), ss. 10–11.

References

  1. Bennshtejn, A. (1907). Sovremennoe polozhenie voprosa o partakh [Contemporary situatuon in schooldesk question] (H. V. Khlopchyn, Ed.). Sankt-Petersburg. [in Russian].
  2. Bym-Bad, B. M. (2015). Istoriia hosudarstvennoj shkoly v Hermanii. [History of state school in Germany]. Istoryko-pedahohycheskyj zhurnal – Historical and Pedagogical Journal, 1, 140–151. [in Russian].
  3. Klassnye stoly Kievskoj 1-j gimnazii. [Classroom desks of the Kiev 1st Gymnasium]. (1895). Kiev. [in Russian].
  4. Korf, N. A. (1879). Russkaia nachal’naia shkola. [Russian primary school] (6th ed.). Sankt-Petersburg. [in Russian].
  5. Kosenko, D. Yu. (2016). Samuel’ Akbrojt: bilia vytokiv suchasnoho shkil’noho dyzajnu. [Samuel Akbroit: in the sources of contemporary school design] Proceedings from: Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsia Osobystist’ myttsia v kul’turi – International Scientific and Practical Conference Personality of Artist in Culture (20–22 april 2016), 98–100. Kherson: FOP Hrin’ D.S. [in Ukrainian].
  6. Orlov, A. A. (2013). Lankasterskie shkoly v Rossii v nachale XIX v. (chast’ 1) [Lancasterian schools in Russia in early 19th century (part 1)]. Vestnyk MHHU im. M.A. Sholokhova. Seryia «Pedahohyka y psykholohyia» – Herald of Sholokhov Moscow State University for Humanities, series «Pedagogy and psychology», 1, 11–20. [in Russian].
  7. Otchet Kyevskoho I Kommercheskoho uchilischa za 1905–1906 uchebnyj hod. [Report of the 1st Kiev Commercial School for the 1905–1906 academic year] (1906). Kiev. [in Russian].
  8. Erysman, F. (1894). Soobrazheniia po voprosu o nailuchshem ustrojstve klassnoj mebely. [Considerations on the best structure of classroom furniture] Moscow. [in Russian].
  9. Barnard, H. (1850). School Architecture (4th ed.). New York: A.S. Barnes & Co.
  10. Bennet Furnishing Company. URL: Mackintosh Architecture website: https://www.mackintosh-architecture.gla.ac.uk/catalogue/name/?nid=BeFuCo
  11. Dewey, J. (1912). The School and Society (10th ed.). Chicago: The Univercity of Chicago Press.
  12. Fahrner. (1865). Das Kind und der Schultisch. Die schlechte Haltung der Kinder beim Schreiben und ihre Folgen, sowie die Mittel, derselben in Schule und Haus abzuhelfen. Zürich: F.Schulthess. [in German].
  13. Herman, F., Van Gorp, A., Simon, F., & Depaepe, M. (2011). The School Desk: From Concept to Object. History of Education: Journal of the History of Education Society, 40 (1), 97–117 https://doi.org/10.1080/0046760X.2010.508599
  14. Kotelmann, L. (1899). School Hygiene. Syracuse, NY: C. W. Bardeen.
  15. Kühn, C. (2011). Learning Environments for the 21st Century. In Designing for Education: Compendium of Exemplary Educational Facilities Paris: OECD Publishing. 2011. 19–23.
  16. Lancaster, J. (1821). The Lancasterian System of Education, with Improvements. Baltimore: Ogden Niles.
  17. Lange, H. (1998). Der Schulbau der frühen Neuzeit als Ausdruck von politisch-gesellschaftlicher Verfassung und Schulleben. URL: http://www.historische-bildungsforschung-online.de/hbo/hbo_set.html?Id=50 [in German].
  18. Mann, H. (1868). Annual Reports on Education. Boston: Horace B. Fuller.
  19. Montessori, M. (1912). The Montessori Method. New York: Frederick A. Stokes Company.
  20. Moreno Martinez, P. L. (2005). History of School Desk Development in Terms of Hygiene and Pedagogy in Spain (1838-1936). In M. Lawn & I. Grosvenor (Ed.), Materialities of schooling: design, technology, objects, routines. Oxford: Symposium Books Ltd. 71–95.
  21. Müller, T., & Schneider, R. (2010). Das Klassenzimmer vom Ende des 19. Jahrhunderts bis heute. Tübingen: Ernst Wasmuth Verlag. [in German].
  22. Vorherr, G. (1821). Über Volksschulgebaude in Baiern. Monatsblatt für Bauwesen und Landesverschönerung, 3, 10–11. [in German].