ВІТРАЖНЕ МИСТЕЦТВО САКРАЛЬНОГО ПРОСТОРУ У ТВОРЧОСТІ ЮРІЯ НОВОСЕЛЬСЬКОГО

РАДОМСЬКА В. Р.

Національний університет «Львівська політехніка»

Мета: дослідити та виявити із значної творчої спадщини видатного художника ХХ ст. Ю. Новосельського, практику проектування та залучення вітражів для формування композиційної цілісності дизайну інтер’єрного простору сакральних об’єктів.

Методологія. Методологічна основа статті сформована на історичному та системному принципі, із застосуванням методів аналізу, статистики, порівняння та узагальнення. Формально-стилістичний аналіз застосовано для з’ясування зв’язку модерністичних художніх практик Ю. Новосельського із традиційними засадами формування богословської інфраструктури у дизайні інтер’єрів сакрального призначення.

Результати. Виявлено роль та значення вітражного мистецтва в опорядженні сакральних інтер’єрів. В контексті проблематики розвитку модерністичного вітражу в сакральному просторі, проаналізовано та виявлено богословсько-змістові, художньо-стилістичні особливості проектної роботи видатного художника Ю. Новосельського. Охарактеризовано закономірний вплив модерністських засад на трактування візуального образу, якому притаманні характерні композиційно-колористичні прийоми інспіровані сучасними тенденціями європейського мистецтва із збереженням самобутніх візантійських витоків. З’ясовано, що концептуалізація богословських зображень та сюжетів, впровадження глибокого символічного змісту у новий формат прочитання вітражу у синтезі з традиційним функціональним призначенням сакрального простору інтер’єру храму східного обряду, є характерною особливістю вітражних композицій Ю. Новосельського.

Наукова новизна полягає у виявленні образно-стилістичних особливостей та закономірностей вітражів Ю. Новосельського в організації інтер’єрів сакрального призначення.

Практична значущість. Результати дослідження дають змогу доповнити теоретично-наукову, візуально-аналогову базу художньо-дизайнерської практики сакрального характеру, продемонструвати альтернативні авторські підходи в проектних рішеннях на шляху встановлення та розвитку сучасного українського дизайну інтер’єрів сакрального призначення.

Ключові слова: богословська інфраструктура; ієротопія; дизайн; богословський контекст; композиція; техніка; технологія; вітраж; Ю. Новосельський.

STAINED GLASS ART OF SACRED SPACE IN THE WORKS OF YURIY NOVOSELSKY

RADOMSKA V.

Lviv Polytechnic National University

Research purpose is to highlight the practice of designing and implementing stained glass for the sake of forming compositional integrity of interior space design of sacred objects. It will be singled out from the considerable artistic heritage of the proclaimed artist of the XX century Yu. Novoselskyi.

Methodology. The methodological basis of the article is established using historical and systematic principle with application of the methods of analysis, statistics, comparison, and generalization. The formal and stylistic analysis is used for clarifying the connection between the modernist artistic practices of Yu. Novoselskyi and the traditional foundations of theological infrastructure formation in sacred space design.

Results. The role and significance of stained glass art in decoration of sacred interiors have been revealed. In the context of development of modernist stained glass in sacred space, the set of theological, semantic, artistic, and stylistic features of the project work of the proclaimed artist Yu. Novoselskyi has been determined and analyzed. We have described the explicable influence of modernist fundamentals on interpretation of visual image, which is characterized by inherent compositional and coloristic techniques inspired by modern tendencies of European art with the preservation of unique Byzantine origins. It has been discovered that the conception of theological images and plots, the implementation of deep symbolic content in the new format of interpreting stained glass in the synthesis with traditional functional purpose of sacred interior space of temples of the Eastern rite are the characteristic features of stained glass compositions of Yu. Novoselskyi.

Scientific novelty consists in identifying the set of image and stylistic features and consistent patterns of stained glass of Yu. Novoselskyi in organization of interiors with sacred functional purpose.

Practical significance. Research results enable the possibility of supplementing the theoretical, scientific, visual, and analogue basis of artistic and design practice, demonstrating the alternative unique approaches in project decisions on the way to establishment and development of modern Ukrainian object-spatial sacred design.

Keywords: object-spatial design; theological infrastructure; hierotopy; plot; composition; technique; technology; stained glass; Yu. Novoselskyi.

ВИТРАЖНОЕ ИСКУССТВО САКРАЛЬНОГО ПРОСТРАНСТВА В ТВОРЧЕСТВЕ ЮРИЯ НОВОСЕЛЬСКОГО

РАДОМСКАЯ В. Г.

Национальный университет «Львовская политехника»

Цель: исследовать и выявить из значительного творческого наследия вы­дающегося художника ХХ ст. Ю. Новосельс­кого практику проектирования и привлече­ния витражей для формирования композици­онной целостности дизайна интерьерного пространства сакральных объектов.

Методология. Методологическая основа статьи сформирована на историческом и системном принципе с использованием методов анализа, статистики, сравнения и обобщения. Формально-стилистический ана­лиз применен для уяснения связи модернис­тических художественных практик Ю. Ново­сельского с традиционными основами фор­мирования богословской инфраструктуры в дизайне интерьеров сакрального назначения. Результаты. Выявлены роль и значение витражного искусства в отделке сакральных интерьеров. В контексте проблематики развития модернистического витража в сакральном пространстве проанализированы и выявлены богословско-содержательные, художественно-стилистические особенности проектной работы выдающегося художника Ю. Новосельского. Охарактеризовано зако­номерное влияние модернистских устоев на трактовку визуального образа, которому присущи характерные композиционно-коло­ристические приемы, инспирированные современными тенденциями европейского искусства с сохранением самобытных визан­тийских истоков. Выяснено, что концептуали­зация богословских изображений и сюжетов, внедрение глубокого символического содер­жания в новый формат прочтения витража в синтезе с традиционным функциональным назначением сакрального пространства интерьера храма восточного обряда является характерной особенностью витражных композиций Ю. Новосельского.

Научная новизна заключается в выявлении образно-стилистических особенностей и закономерностей витражей Ю. Новосельс­кого в организации интерьеров сакрального назначения.

Практическая значимость. Результаты исследования позволяют дополнить теорети­чески-научную, визуально-аналоговую базу художественно-дизайнерской практики сакрального характера, продемонстрировать альтернативные авторские подходы в проект­ных решениях для установления и развития современного украинского дизайна интерьеров сакрального назначения.

Ключевые слова: богословская инфраструк­тура; иеротопия; дизайн; богословский контекст; композиция; техника; технология; витраж; Ю. Новосельский.

Література

  1. Betlej A., Biernat M., Brzezina K., Krasnu P., Ostrowski Jan K., Szrabski J. Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. C Kraków: „Pasaż”, 2004. 339 s.
  2. Chrudzimska K. Kilka słów o malarstwie Jerzego Nowosielskiego. KONTEKSTY, n-r 3–Warczawa: Instytut Sztuki PAN, 1996. S. 12–16.
  3. Czerni K. NOWOSIELSKI. Kraków: Znak, 2012. 223 s.
  4. Glancey J. Historia Desingnu. Warczawa: ARKADY, 2017, S. 76–107.
  5. Mazurkiewicz R., Podrazik W. Prorok na skale. Myśli Jerzego Nowosielskiego. Kraków: Znak, 2007. 183 s.
  6. Nadrowski H. SACRUM czasoprzestrzeni. Toruń: Wydawnictwo Adam Marszałek, 2012. 801 s.
  7. Porębski M. Jerzy Nowoselski. Kraków: Starmach Gallery, 2003. 703 s.
  8. Przybylski R. Jerzy Nowoselski. Materia w chwale //KONTEKSTY, n-r 3–4. Warczawa: Instytut Sztuki PAN, 1996. S. 3–4.
  9. Radomska V. and Idak Yu., 2015. Problem der Synthese auf dem Wegmerkmalbildung in der Sakralarchitektur. Europäische Wissenschaft Abgeben, 1, s. 3–7.
  10. Rzepińska Kościół na Azorach. KONTEKSTY, n-r 3-4. Warczawa: Instytut Sztuki PAN, 1996. S. 11.
  11. Szczepaniak A. NOTATKI: Jerzy Nowoselski. Kraków: Starmach Gallery, 2000. 55 s.
  12. Szczepaniak A., NOTATKI część druga: Jerzy Nowoselski. Kraków: Starmach Gallery, 2000. 51 s.
  13. Szczepaniak A., Chrobak J. NOTATKI część trzecia: Jerzy Nowoselski. Kraków: Starmach Gallery, 2001. 48 s.
  14. Waniek H. Sztuka jako świętoćś. KONTEKSTY, n-r 3–4. Warczawa: Instytut Sztuki PAN, 1996. S. 9–10.
  15. Боднар О.Я. Церковна архітектура на порозі нового століття. Народознавчі зошити. 2003. 1–2. С. 246–248.
  16. Бойчук О. Дизайн постіндустріальної епохи: нові виміри, нові вимоги. Вісник Харківської академії дизайну і мистецтв. 5. С. 66–72.
  17. Гах І. Становлення та розвиток класичного вітражу в інтер’єрі української сакральної архітектури XVI–XX століть. Народознавчі зошити. 2003. 1–2. С. 240–245.
  18. Гибсон К. Как читать символы. Интенсивный курс по символам и их толкованиям. Москва: РИППОЛ классик,
  19. Грималюк Р. Творчість М. Сосенка в часі становлення естетичних пріоритетів сецесії. Народознавчі зошити. 3–4 (57–58). С. 431–444.
  20. Иеротопия. Создание сакральных пространств в Византии и Древней Руси. В : А. М. Лидова, ред. Москва: «Прогресс-традиция». 2006.
  21. Ідак Ю. В. У пошуках креативних ідей. Креативний урбанізм: до століття містобудівної освіти у Львівській політехніці. Львів: Видавництво Львівської політехніки. 2014. С. 623–630.
  22. Касьяненко К. М., Янковська Л. Є., Сапко С. Є. Особливості українського живопису у постмодерністському вимірі. Art and Design. №3(15). С.73–83 DOI:10.30857/2617-0272.2021.3.7
  23. НогаО. Проект пам’ятника Івану Левинському. Львів: Українські технології, С. 92–96.
  24. Подгужец З. Розмови з Єжи Новосельським про мистецтво. Київ: Темпора, 2011. 390 с.
  25. Серёгин А. Проекты, концепции, замыслы / Под ред. Б. Л. Ерофалова. Киев: А+С, 2018. 352 с.
  26. Berggruen O., Hollein M. Henri Matisse. Mủnchen–New York: PRESTEL. 2009. s.129–133.

References

  1. Betlei, A., Biernat, M., Bzhezina, K., Krasnu, P., Ostrovski, I, and Shrabski, I. (2004). Roman Catholic churches and monasteries in Lviv in the XIX and XXcenturies. Cracow: Pasazh [in Polish].
  2. Khrudzimska, K. (1996). A few words about painting of Jezhy Novoselski. KONTEKSTY. 3– 12–16 [in Polish].
  3. Cherni, K. (2012). NOVOSELSKI. Cracow: Znak [in Polish].
  4. Glantsei, I. (2017). History of Design. 76– Warsaw: ARKADY [in Polish].
  5. Mazurkievich, R., Podrazik, V. (2007). Prophet on the rock. Thoughts of Jezhy Novoselski. Cracow: Znak [in Polish].
  6. Nadrovski, H. (2012). SACRUM of space-time. Torun: Adam Marshalek Publishing House [in Polish].
  7. Porebski, M. (2003). Jezhy Novoselski. Cracow: Starmach Gallery [in Polish].
  8. Pzhybylski, R. (1996). Jezhy Novoselski. Matter in glory. KONTEKSTY. 3–4 [in Polish].
  9. Radomska, V., Idak, Yu. (2015). Problem of synthesis of characteristic feature formation in sacred architecture. Europaische Wissenschaft Abgeben. 1. 3–7 [in German].
  10. Zhepinska, M. (1996). Roman Catholic Church in the Azores. KONTEKSTY. 3–4. 11. [in Polish].
  11. Shchepaniak, A. (2000). NOTES: Jezhy Novoselski. Cracow: Starmach Gallery [in Polish].
  12. Shchepaniak, A. (2000). NOTES, part II: Jezhy Novoselski. Cracow: Starmach Gallery [in Polish].
  13. Shchepaniak, A., Khrobak, I. (2001). NOTES, part III: Jezhy Novoselski. Cracow: Starmach Gallery [in Polish].
  14. Vaniek, H. (1996). Art as holiness. KONTESKTY. 3–4. 9–10. [in Polish].
  15. Bodnar, O. Y (2003). Tserkovna arkhitektura na porozi novoho stolittia.[Church architecture in the beginning of the new century]. Narodoznavchi zoshyty. 1–2. 246–248. [in Ukrainian].
  16. Boichuk, O. (2017). Dyzain postindustrialnoi epokhy: novi vymiry, novi vymohy [Design of post-industrial age: new dimensions, new requirements]. Visnyk Kharkivskoi akademii dyzainu i mystetstv. 66–72. [in Ukrainian].
  17. Hakh, I. (2003). [Establishment and development of classic stained glass in interior of Ukrainian sacred architecture of the XVI–XXcenturies]. Narodoznavchi zoshyty. 1–2. 240–245. [in Ukrainian].
  18. Hybson, K. (2011). Kak chytat symvoly. Intensyvnyi kurs po symvolam y ych tolkovanyiam [How to interpret symbols. Intensive course on symbols and their interpretations]. Moskva: RYPPOL klassyk [in Russian].
  19. Hrymaliuk, R. (2004). Tvorchist M. Sosenka v chasi stanovlennia estetychnykh priorytetiv setsesii [Creativity of M. Sosenko during the time of establishment of aesthetic priorities of secession]. Narodoznavchi zoshyty. 3–4 (57–58). 431–444 [in Ukrainian].
  20. Lidova, A. (Eds.). (2006). Y Sozdanye sakralnykh prostranstv v Vyzantyy y Drevney Rusi. [Hierotopy. Creation of sacred spaces in Byzantine and Ancient Rus]. Moskva: Progress-traditsyia [in Russian].
  21. Idak, Yu. (2014). U poshukakh kreatyvnykh idei. Kreatyvnyi urbanizm: do stolittia mistobudivnoi osvity u Lvivskii politekhnitsi [In search of creative ideas. Creative urbanism: to the 100th anniversary of the urban planning education at Lviv Polytechnic National University]. Lviv: Vydavnytstvo Lvivskoi politekhniky. 623–630. [in Ukrainian].
  22. Kasianenko, K., Yankovska, L., Sapko, S. (2021). Osoblyvosti ukrainskoho zhyvopysu u postmodernistskomu vymiri [Characteristic features of Ukrainian painting in postmodernist dimension]. Art and Design. 3 (15). 73–83 [in Ukrainian].
  23. Noha, O. (1997). Proekt pamiatnyka Ivanu Levynskomu [Project of Ivan Levynskyi monument]. Lviv: Ukrainski tekhnolohii. 92–96 [in Ukrainian]
  24. Podhuzhets, Z. (2011). Rozmovy z Yezhy Novoselskym pro mystetstvo[ Dialogues with Yezhy Novoselski about art]. Kyiv: Tempora [in Ukrainian].
  25. Serehin, A. (2018). Proekty, kontseptsyy, zamysly [Projects, conceptions, intentions]. B. Erofalova (Ed.). Kyiv: A+C [in Russian].
  26. Berggruen O., Hollein M. (2009). Henri Matisse. Mủnchen–New York: PRESTEL. 129–133 [in German].