МЕМОРІАЛЬНІ КОМПЛЕКСИ. СВІТОВИЙ ДОСВІД ДЛЯ ПРАКТИКИ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИКИ ПАМ’ЯТІ

ГАБРЕЛЬ Т. М.

Національний університет «Львівська політехніка»

Мета: встановити рівень дослідженості теми в науковій літературі; визначити фактори, що найбільш ефективно сприяють реалізації меморіальної функції в об’ємно-просторових структурах міста; здійснити критичне порівняння архітектоніки та просторової організації визначних закордонних аналогів, що об’єднані спільними критеріями.

Методологія: застосовано порівняльний та аналітичний методи, що побудовані на авторському трактуванні основних художніх засобів. У статті використано також головні положення системного підходу; контент-аналіз, методи моделювання, історичний та експертний.

Результати. Меморіал, як і будь-який простір, спроектований та втілений людиною, покликаний ефективно виконувати свої функції. Функція вшанування пам’яті засобом спорудження та організації меморіалів проаналізована та розкрита завдяки здійсненому аналізу значущих закордонних прикладів. Підкреслено необхідність якісного обґрунтування у творенні меморіальних комплексів, продемонстровано зміну десятилітніх трендів у формотворенні меморіалів, наголошено на необхідності розробки, вдосконалення та впровадження цілісної стратегії політики пам’яті.

Наукова новизна. Вперше проведено критичне порівняння та експертний аналіз масиву з п’яти різних, але об’єднаних визначеними критеріями та параметрами, меморіалів планети, споруджених в ХХІ ст. та послідовно виділено їхні спільні та відмінні риси, а також виокремлено тенденції в політиці пам’яті, що актуальні протягом десятиліття.

Практична значущість. Підтверджена потреба збереження та інтерпретації пам’яті про фатальні події засобом спорудження меморіалів, наголошено, що основна їх функції – служити своєрідним запобіжником, який не допускатиме повторення трагічних подій у майбутньому. Здійснено пошук шляхів реалізації та впровадження цілісної й ефективної системи вшанування пам’яті, яка повинна нести миротворчий, а не атакуючий характер.

Ключові слова: вшанування пам’яті; політика пам’яті; меморіал; монумент; художній образ; художні засоби; катарсис.

MEMORIAL COMPLEXES. WORLD EXPERIENCE FOR THE PRACTICE OF MEMORY POLICY FORMATION

HABREL T. M.

Lviv Polytechnic National University

The purpose: to establish the level of research of the topic in the scientific literature; identify the factors that most effectively contribute to the implementation of the memorial function in the three-dimensional structures of the city; make a critical comparison of the architecture and spatial organization of prominent foreign counterparts, united by common criteria.

Methodology: applied comparative and analytical methods based on the author’s interpretation of the main artistic means. The article also uses the main provisions of the system approach; content analysis, modeling methods, historical and expert.

Results. A memorial, like any space designed and embodied by man, is designed to perform its functions effectively. The function of honoring the memory by means of construction and organization of memorials is analyzed and revealed through the analysis of significant foreign examples. The need for qualitative substantiation in the creation of memorial complexes is emphasized, the change of ten-year trends in the formation of memorials is demonstrated, the need to develop, improve and implement a holistic strategy of memory policy is emphasized.

Scientific novelty. For the first time, a critical comparison and expert analysis of an array of five different, but united by certain criteria and parameters, memorials of the planet, built in the XXI century. and consistently highlighting their common and distinctive features, as well as highlighting trends in memory politics that have been relevant for decades.

Practical significance. The need to preserve and interpret the memory of fatal events as a means of constructing memorials was confirmed, and it was emphasized that their main function is to serve as a kind of safeguard that will prevent the recurrence of tragic events in the future. The search for ways to implement and implement a holistic and effective system of commemoration, which should be peaceful, not offensive.

Keywords: commemoration; politics of memory; memorial; monument; artistic image; artistic means; catharsis.

МЕМОРИАЛЬНЫЙ КОМПЛЕКС. МИРОВОЙ ОПЫТ ДЛЯ ПРАКТИКИ ФОРМИРОВАНИЯ ПОЛИТИКИ ПАМЯТИ

ГАБРЕЛЬ Т. М.

Национальный университет «Львовская политехника»

Цель: установить уровень изученности темы в научной литературе; определить факторы, наиболее эффективно способствуют реализации мемориальной функции в объемно-пространственных структурах города осуществить критическое сравнения архитектоники и пространственной организации выдающихся зарубежных аналогов, объединенных общими критериями.

Методология: применено сравнительный и аналитический методы, построенные на авторской трактовке основных художественных средств. В статье использованы также основные положения системного подхода; контент-анализ, методы моделирования, исторический и экспертный.

Результаты. Мемориал, как и пространство, спроектированный и воплощенный человеком, призванный эффективно выполнять свои функции. Функция памяти средством сооруже­ния и организации мемориалов проанализиро­вана и раскрыта благодаря осуществленному анализа значимых зарубежных примеров. Подчеркнута необходимость качественного обоснования в создании мемориальных комплексов, продемонстрировано изменение десятилетних трендов в формообразования мемориалов, отмечена необходимость разработки, совершенствования и внедрения целостной стратегии политики памяти.

Научная новизна. Впервые проведено критическое сравнение и экспертный анализ массива из пяти разных, но объединенных определенным критериям и параметрам, мемориалов планеты, построенных в XXI в. и последовательно выделены их общие и отличительные черты, а также выделены тенденции в политике памяти, актуальные в течение десятилетия.

Практическая значимость. Подтверждена необходимость сохранения и интерпретации памяти о фатальных события средством сооружения мемориалов, отмечено, что основная их функции – служить своеобразным предохранителем, не допускать повторения трагических событий в будущем. Осуществлен поиск путей реализации и внедрения целостной и эффективной системы памяти, которая должна нести миротворческий, а не атакующий характер.

Ключевые слова: память; политика памяти; мемориал; памятник; художественный образ; способы; катарсис.

Література

  1. АссманА. Простори спогаду. Форми трансформації культурної пам’яті / пер. з нім. К. Дмитренко, Л. Доронічева, О. Юдін. Київ: Ніка-Центр, 2012. 440 с.
  2. БердяевН. А. Самопознание / примеч. М. А. Блюменкранца. Харьков: Фолио, 2004. 620 с.
  3. БессоноваМ. М. Меморіальні он-лайн проекти, присвячені Другій світовій війні: досвід зарубіжних країн. Історико-політичні студії: зб. наук. пр. Київ: КНЕУ, 2015. №  С. 5–14. URL: https://ir.kneu.edu.ua:443/handle/2010/17449.
  4. Интервью Светланы Буниной с Михаилом Блюменкранцем. Начало. URL: http://litradio.ru/podcast/ostrota_zrenija_2_blumenkrants/detail.htm (дата звернення 15.03.2021).
  5. КиридонА. М. Етос пам’яті. Національна та історична пам’ять. Київ: Пріоритети, 2012. Вип. 2. С. 378–401. URL: http://old.uinp.gov.ua/sites/default/files/userupload/zbirnykpdf.
  6. КирилюкО. Українські національна ідентичність, національна пам’ять та національна резистентність. Тоталітаризм як система знищення національної пам’яті: зб. наук. пр. за матер. Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнародною участю (м. Львів? 11–12 червня 2020р.). Львів: ЛНМУ ім. Данила Галицького, 2020. С. 226–229. URL: http://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/lib/32668/2/TSDNM_2020_Kiriliuk_O-Ukrainski_natsionalna_226-229.pdf.
  7. МардерА. Пам’ятки архітектури та містобудування України: довідник / за заг. ред. А. П. Мардера, В. В. Вечерського. Київ: Техніка, 2000. 320 с.
  8. НабокС. Простір і пам’ять: на перехрестях контекстів. Наукові записки. Київ: ІПіЕНД ім. І.Ф. Кураса НАН України. 2017. Вип. 5–6 (91–92). С. 244–253. URL: https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2018/07/nabok_prostir.pdf
  9. НораП. Теперішнє, нація, пам’ять / пер. з фр. А. Рєпа. Київ: Кліо, 2014. 272 с.
  10. РюзенЙ. Нові шляхи історичного мислення / пер. з нім. В. Кам’янець. Львів: Літопис, 2010. 358 с.
  11. СимоненкоІ. Особливості структури історичної пам’яті українського народу та шляхи формування національного історичного наративу. Стратегічні пріоритети. № 1(10). С. 51–61.
  12. СолдатенкоВ. Ф. Про культуру національної пам’яті (на прикладі ставлення до історії Революції). Національна та історична пам’ять: зб. наук. пр. Київ: Пріоритети, 2012. Вип.  С. 3–64. URL: http://old.uinp.gov.ua/sites/default/files/userupload/zbirnyk2.pdf
  13. СторожукС. В., Гоян І. М., Федик О. В. Роль колективної пам’яті в процесі формування національної єдності: український вимір. Гуманітарний часопис. 2018. №  С. 11–22.
  14. Черкес Б. С., Юрик Я. М. Ідентичність та пам’ять у міському середовищі. Вісник «Львівської політехніки». С. 35–39. URL: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/25295/1/7-35-39.pdf (дата звернення 17.03.2021).
  15. Хальбвакс М. Социальные рамки памяти / пер. с фр. С. Зенкина. Москва: Новое изд-во, 2007. 348 с.
  16. About the New York City AIDS Memorial Design. New York City AIDS Memorial. URL: https://www.nycaidsmemorial.org/design (дата звернення 13.03.2021).
  17. Berlin Memorial to the Murdered jews of Europe. Eisenman Architects. URL: https:// eisenmanarchitects.com/Berlin-Memorial-to-the-Murdered-Jews-of-Europe-2005 (дата звернення 21.03.2021).
  18. Hutton P. H. Memory Phenomenon in Contemporary Historical Writing: How Interest in Memory has Influenced our Understanding of History. New York: Palgrave Macmillan, 2016. P. 246. URL: https://books.google.com.ua/books?hl=en&lr=&id=0n6uDAAAQBAJ&oi=fnd&pg=PR5&dq=info:2R4T54859eQJ:scholar.google.com&ots=Ac_G5h095r&sig=gZdwAjzEhZtSB86QhUXrqjII88Y&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false (дата звернення 26.02.2021).
  19. Irish Hunger Memorial. 1100 Architect. URL: https://www.1100architect.com/portfolio-items/irish-hunger-memorial/ (дата звернення 17.03.2021).
  20. National Holocaust Monument. Studio Libeskid. URL: https://libeskind.com/work/national-holocaust-monument/ (дата звернення 18.03.2021).
  21. The Holocaust Memorial That Became a Refuge for Drunks and Sunbathers. Haaretz. 2014. URL: https://www.haaretz.com/life/books/what-not-to-do-at-the-holocaust-memorial-1.5246533 (дата звернення 25.02.2021).
  22. How Will Future Generations Respond to Modern-Day Memorial Architecture? ArchDaily. URL: https://www.archdaily.com/898654/how-will-future-generations-respond-to-modern-day-memorial-architecture (дата звернення 26.02.2021).
  23. Verdery K. The Political Lives of Dead Bodies: Reburial and Postsocialist Change. New York: Columbia University Press, 1999. 185 p.

References

  1. Assman, A. (2012). Prostory spohadu. Formy transformatsii kul’turnoi pam’iati [Spaces of memory. Forms of transformation of cultural memory]. (K. Dmytrenko, L. Doronicheva, O. Yudin, Trans). Kyiv: Nika-Tsentr.
  2. Berdiaev, N. A. (2004). Samopoznanye [Self-knowledge]. M. A. Bliumenkrantsa (Fn.). Khar’kov: Folyo.
  3. Bessonova, M. M. (2015). Memorial’ni on-lajn proekty, prysviacheni Druhij svitovij vijni: dosvid zarubizhnykh krain [Memorial online projects dedicated to the Second World War: the experience of foreign countries]. Istoryko-politychni studii – Historical and political studies: URL: https://ir.kneu.edu.ua:443/handle/2010/17449 [in Ukrainian].
  4. Ynterv’iu Svetlany Bunynoj s Mykhaylom Bliumenkrantsem [Svetlana Bunina’s interview with Mikhail Blumenkrantz] (2008). Nachalo – Start. URL: http://litradio.ru/podcast/ostrota_zrenija_2_blumenkrants/detail.htm (Last accessed 15.03.2021) [in Russian].
  5. Kyrydon, A. M. (2012). Etos pam’iati [Ethos of memory]. Natsional’na ta istorychna pam’iat’ – National and historical memory, 2, 378–401. URL: http://old.uinp.gov.ua/sites/default/files/userupload/zbirnyk2.pdf [in Ukrainian].
  6. Kyryliuk, O. (2020). Ukrains’ki natsional’na identychnist’, natsional’na pam’iat’ ta natsional’na rezystentnist’ [Ukrainian national identity, national memory and national resistance]. Totalitarianism as a system of destruction of national memory. Vseukrains’ka naukovo-praktychna konferentsiia z mizhnarodnoiu uchastiu (11–12 chervnia 2020 r.) – All-Ukrainian scientific-practical conference with international participation. (pp. 226–229). L’viv: LNMU im. Danyla Halyts’koho. URL: http://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/lib/32668/2/TSDNM_2020_Kiriliuk_O-Ukrainski_natsionalna_226-229.pdf [in Ukrainian].
  7. Marder, A. (2000). Pam’iatky arkhitektury ta mistobuduvannia Ukrainy [Monuments of architecture and urban planning of Ukraine]. A. P. Mardera, V. V. Vechers’koho (Ed.). Kyiv: Tekhnika.
  8. Nabok, S. (2017). Prostir i pam’iat’: na perekhrestiakh kontekstiv [Space and memory: at the crossroads of contexts]. Naukovi zapysky – Proceedings, 5–6 (91–92), 244–253. URL: https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2018/07/nabok_prostir.pdf [in Ukrainian].
  9. Nora, P. (2014). Teperishnie, natsiia, pam’iat’ [The present, the nation, the memory]. (A. Riepa, Trans). Kyiv: Klio.
  10. Riuzen, J. (2010). Novi shliakhy istorychnoho myslennia [New ways of historical thinking]. (V. Kam’ianets’, Trans). L’viv: Litopys.
  11. Symonenko, I. (2009). Osoblyvosti struktury istorychnoi pam’iati ukrains’koho narodu ta shliakhy formuvannia natsional’noho istorychnoho naratyvu [Features of the structure of the historical memory of the Ukrainian people and ways of forming the national historical narrative]. Stratehichni priorytety – Strategic priorities, 1(10), 51–61 [in Ukrainian].
  12. Soldatenko, V. F. (2012). Pro kul’turu natsional’noi pam’iati (na prykladi stavlennia do istorii Revoliutsii) [On the culture of national memory (on the example of the attitude to the history of the Revolution)]. Natsional’na ta istorychna pam’iat’ – National and historical memory, 2, 3–64. URL: http://old.uinp.gov.ua/sites/default/files/userupload/zbirnyk2.pdf [in Ukrainian].
  13. Storozhuk, S. V., Hoian, I. M., Fedyk, O. V. (2018). Rol’ kolektyvnoi pam’iati v protsesi formuvannia natsional’noi iednosti: ukrains’kyj vymir [The role of collective memory in the process of forming national unity: the Ukrainian dimension]. Humanitarnyj chasopys – Humanities magazine, 1, 11–22 [in Ukrainian].
  14. Cherkes, B. S., Yuryk, Ya. M. (2014). Identychnist’ ta pam’iat’ u mis’komu seredovyschi [Identity and memory in an urban environment]. Visnyk L’vivs’koi politekhniky – Bulletin of Lviv Polytechnic. URL: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/25295/1/7-35-39.pdf (Last accessed 17.03.2021) [in Ukrainian].
  15. Khal’bvaks, M. (2007). Sotsyal’nye ramky pamiaty [Social framework of memory]. (S. Zenkyna, Trans). Moscow: Novoe yzd-vo.
  16. About the New York City AIDS Memorial Design. (2020). New York City AIDS Memorial. URL: https://www.nycaidsmemorial.org/design (Last accessed 13.03.2021) [in English].
  17. Berlin Memorial to the Murdered jews of Europe. Eisenman Architects. URL: https:// com/Berlin-Memorial-to-the-Murdered-Jews-of-Europe-2005 (Last accessed 21.03.2021) [in English].
  18. Hutton, P. (2016). Memory Phenomenon in Contemporary Historical Writing: How Interest in Memory has Influenced our Understanding of History. New York: Palgrave Macmillan. URL: https://books.google.com.ua/books?hl=en&lr=&id=0n6uDAAAQBAJ&oi=fnd&pg=PR5&dq=info:2R4T54859eQJ:scholar.google.com&ots=Ac_G5h095r&sig=gZdwAjzEhZtSB86QhUXrqjII88Y&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false (Last accessed 26.02.2021) [in English].
  19. Irish Hunger Memorial. (2001). 1100 Architect. URL: https://www.1100architect.com/portfolio-items/irish-hunger-memorial/ (Last accessed 17.03.2021) [in English].
  20. National Holocaust Monument. (2017). Studio Libeskid. URL: https://libeskind.com/work/national-holocaust-monument/ (Last accessed 18.03.2021) [in English].
  21. The Holocaust Memorial That Became a Refuge for Drunks and Sunbathers. (2014). Haaretz. URL: https://www.haaretz.com/life/books/what-not-to-do-at-the-holocaust-memorial-1.5246533 (Last accessed 25.02.2021) [in English].
  22. How Will Future Generations Respond to Modern-Day Memorial Architecture? ArchDaily. URL: https://www.archdaily.com/898654/how-will-future-generations-respond-to-modern-day-memorial-architecture (Last accessed 26.02.2021) [in English].
  23. Verdery, K. (1999). The Political Lives of Dead Bodies: Reburial and Postsocialist Change. New York [in English].