ОСНОВНІ ТЕРМІНИ АРХІТЕКТУРНОЇ ГРАФІКИ: МИСТЕЦТВОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ

1МИХАЙЛОВА Р. Д., 2ПЕРЕПЕЛИЦЯ О. В.

1Київський національний університет технологій та дизайну

2Одеська державна академія будівництва і архітектури

Метою статті є дослідження мистецтвознавчої термінології архітектурної графіки як повноцінної частини багатогранного явища графічної культури, де понятійно‐термінологічний апарат архітектурної графіки розглянуто в контексті мистецької цінності творів графіки як результату історично‐об’єктивного конкретного специфічного виду творчої діяльності архітектора‐художника та архітектора‐дизайнера.

Методологія. Дослідження включає загальні наукові методи – емпіричні (спостереження та опис), теоретичні (аналіз та синтез, абстрагування та узагальнення, індукція та дедукція тощо), мистецтвознавчий, історико‐еволюційний, порівняльний, системний, функціональний аналіз, а також підсумовування та пояснення.

Результати. Уявлення про коло основних термінів архітектурної графіки сформовано на історико‐еволюційному підґрунті, що пояснює їхню двоїсту, в силу історичних обставин розвитку даної практики, природу – інженерно‐будівельну (технічну) та мистецьку (образну). Для розуміння суті основних термінів, в тому числі, поняття «архітектурна графіка», в роботі здійснено історико‐мистецтвознавчий екскурс, що формує уявлення про його виникнення, становлення, теоретично‐смислове наповнення на різних історичних етапах. Запропоновано сучасну модель співвідношень технічних та мистецьких засад архітектурної графіки, виокремлено коло основних термінів архітектурної графіки та з’ясовано їх зміст з точки зору мистецтвознавства, надано їхнє пояснення та формулювання.

Наукова новизна роботи полягає у зверненні в дослідженні архітектурної графіки до художньо‐мистецьких аспектів, у виявленні певних суперечностей у трактуваннях значення основних термінів архітектурної графіки в контексті протиставлень архітектурно‐будівельних, інженерно‐технічних та мистецтвознавчих підходів.

Практична значущість. Наукове осмислення основних понять архітектурної графіки, що є інструментарієм проєктної практики, має суттєве значення для практичної творчої діяльності сучасних архітекторів та дизайнерів.

Ключові слова: понятійно‐термінологічна система; художня та матеріальна культура; образотворче мистецтво; графічна культура; архітектура; дизайн.

THE BASIC TERMS OF ARCHITECTURAL GRAPHICS: ARTISTIC ASPECT

1MIKHAYLOVA R. D., 2PEREPELITSA O. V.

1Kyiv National University of Technologies and Design

2Odessa State University of Construction and Architecture

The purpose of the article is to study the art history terminology of architectural graphics as a full-fledged part of the multifaceted phenomenon of graphic culture, where the conceptual and terminological apparatus of architectural graphics is considered in the context of the artistic value of graphic works as the result of a historically objective specific type of creative activity of an architect-artist and architect-designer.

Methodology. This study includes general scientific methods – empirical (observation and description), theoretical (analysis and synthesis, abstraction and generalization, induction and deduction), art history, historical-evolutionary, comparative, systemic, functional analysis, as well as summation and explanation.

Results. The concept of a range of basic terms in architectural graphics is formed on a historical and evolutionary basis, which explains their dual nature, due to the historical conditions of the development of this practice – engineering and construction (technical) and artistic (figurative). To understand the essence of the main terms, including the concept of “architectural graphics”, the work includes a historical and historical excursion, which forms an idea of its appearance, formation, theoretical and semantic content at different historical stages. A modern model of the relationship between the technical and artistic foundations of architectural graphics is proposed, a range of basic terms of architectural graphics is highlighted and their content is revealed from the point of view of art history, their explanation and formulation are given.

The scientific novelty of the work lies in the appeal in the study of architectural graphics to the artistic and visual aspects, in identifying certain contradictions in the interpretation of the meaning of the main terms of architectural graphics in the context of oppositions of architectural and construction, engineering and technical and art history approaches.

Practical significance. Scientific comprehension of the basic concepts of architectural graphics, which is a toolkit of project practice, is essential for the practical creative activity of modern architects a designers.

Key words: conceptual and terminological system; artistic and material culture; fine arts; graphic culture; architecture; design.

ОСНОВНЫЕ ТЕРМИНЫ АРХИТЕКТУРНОЙ ГРАФИКИ: ИСКУССТВОВЕДЧЕСКИЙ АСПЕКТ

1МИХАЙЛОВА Р. Д., 2ПЕРЕПЕЛИЦА О. В.

1Киевський национальный университет технологий и дизайна

2Одесская государственная академия строительства и архитектуры

Целью статьи является исследование искусст­воведческой терминологии архитектурной графики как полноценной части многогранно­го явления графической культуры, где понятий­но‐терминологический аппарат архитектурной графики рассмотрен в контексте художествен­ной ценности произведений графики как результата исторически‐объективного конк­ретного специфического вида творческой деяльности архитектора‐художника и архитек­тора‐дизайнера.

Методология. Исследование включает общие научные методы – эмпирический (наблюдение и описание), теоретический (анализ и синтез, абстрагирование и обобщение, индукция и дедукция), искусствоведческий, историко‐эволюционный, сравнительный, системный, функциональный анализ, а также суммирование и пояснение.

Результаты. Представление о круге основных терминов архитектурной графики сформиро­вано на историко‐эволюционной почве, что поясняет их двойственную, в силу историеских условий развития данной практики, природу – инженерно‐строительную (техническую) и художественную (образную). Для понимания сути основных терминов, в том числе, понятия «архитектурная графика», в работе осуществен историко‐исуксствоведческий экскурс, кото­рый формирует представление о его появле­нии, становлении, теоретически‐смысловом наполенеии на разных исторических этапах. Предложена современная модель соотноше­ний технических и художественных основ архитектурной графики, выделен круг основных терминов архитектурной графики и виявлено их содержание с точки зрения искусствоведения, даны их объяснение и формулировки.

Научная новизна работы состоит в обращении в исследовании архитектурной графики к художественно‐изобразительным аспектам, в выявлении определенных противоречий в трактовке значения основных терминов архи­тектурной графики в контексте противопостав­лений архитектурно‐строительных, инженерно‐технических и искусствоведческих подходов.

Практическое значение. Научное осмысле­ние основных понятий архитектурной графики, которое является инструментарием проэктной практики, имеет существеное значение для практической творческой деяльности современных архитекторов и дизайнеров.

Ключевые слова: понятийно‐терминологи­ческая система; художественная и мате­риальная культура; изобразительное искусст­во; графическая культура; архитектура; дизайн.

Література

  1. БарщА. Наброски и зарисовки. М.: Искусство, 1970. URL: https://obuchalka.org/ 2016122892356/nabroski-i-zarisovki-uchebnoe-posobie-barsch-a-1970.html.
  2. БедаГ. В. Основы изобразительной грамоты. М.: Просвещение, 1981. 192 с.
  3. БородаевД. В. Общность традиций оформления текста в печатных изданиях и интернет-публикациях. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Х.: ХДАДМ, 2004. №  С. 55–67.
  4. БугаеваН. И. Формирование архитектур­ной графики как основы художественной про­ектной деятельности. URL: http://elar.urfu.ru/ bitstream/10995/32813/1/sgtopv_2015_04.pdf.
  5. Виды архитектурной графики. URL: https://poznayka.org/s14337t1.html.
  6. ГенераловаЕ. М. Основы профессиональ­ных коммуникаций. Графические средства: учебно-методическое пособие. Самара: СГАСУ, 2014. 112 с.
  7. Гозак А. П. Иван Леонидов. М.: Жираф, 2002. 240 с.
  8. Дудцев М. В. Авторский эскиз современного архитектора. Academia. Архитектура и строительство. 2011. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/avtorskiy-eskiz-kak-yazyk-sovremennogo-arhitektora/viewer.
  9. Ермаков А. В. Архитектурная графика ланд­шафтного проектирования: учебное пособие для вузов. М.: Издательство Московского государственного ун-та леса, 2004. 134 с.
  10. Зайцев К. Г. Графика и архитектурное творчество. М.: Стройиздат, 1979. 160 с.
  11. Зорин Л. Н. Графика как инструмент раз­вития композиционого мышления архитектора: Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата архитектуры. Спец. 18.00.01 – Теория и история архитектуры, реставрация памятников архитектуры. Москва, 1990. 24 с. URL: https://www.dissercat.com/content/grafika-kak-instrument-razvitiya-kompozitsionnogo-myshleniya-arkhitektora/read.
  12. Койнова Н. В. Роль ВХУТЕМАСа и Баухауза в становлении образования в области промышленного дизайна. Академический вестник УралНИИпроект РААСН. 2011. 1. С. 87–92.
  13. Лежава И. Вспомнить всё. О влиянии русской архитектуры на мировую. URL: https://ilya-lezhava.livejournal.com/4172.html.
  14. Максимов О. Г. Рисунок в профессии архитектора. М.: Стройиздат, 1999. 416 с.
  15. Михайлов Б. П. Леонардо да Винчи архитектор. М.: Государственное издатательство по строительству и архитектуре, 1952. 80 с.
  16. Моатти К. Античный Рим. Балашиха: Астрель, 2001. 208 с.
  17. Оннекур Виллар де. Мастера искусства об искусстве. М.: Искусство, 1965. Т. 1. 268 с.
  18. Палладио А. Четыре книги об архитектуре. М.: Архитектура-С, 2006. URL: http://science. totalarch.com/book/4604.rar.
  19. Петришин Г. П., Обідняк М. М. Архітектурна графіка: навч. посібник. Л.: РАСТ-7, 2009. 272 с.
  20. Клименюк Т. М., Консулова Н. А., Бевз М. В., Ковальчук Х. І. Проєктна графіка: навч. посібник. Львів: Видавництво Національний університет «Львівська політехніка», 2009. 220 с.
  21. Ростовцев Н. Н. История методов обучения рисованию: Зарубежная школа рисунка: учеб. пособие для студентов пед. ин-тов. М.: Просвещение, 1981. 192 с.
  22. Сиверс М. Графика в архитектуре. URL: http://www.irbisnbuv.gov.ua/cgibin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Spdr_2008_5_19.pdf.
  23. Сидоров А. А. Рисунки старых русских мастеров. М.: Издательство АН СССР, 1956. URL: http://publ.lib.ru/ARCHIVES/S/SIDOROV_Aleksey_Alekseevich/_Sidorov_A.A..html.
  24. Старкова Л. Ю. Феномен архитектурной «ручной» графики: анахронизм, роскошь или необходимость? URL: http://book.uraic.ru/project/ conf/txt/005/archvuz14_pril/10/template_article-ar=K01-20-k15.htm.
  25. Стройк Д. Я. Краткий очерк истории математики. М.: Наука, 1990. 252 с.
  26. Сафронова О. О. Сучасні технології дизайн-діяльності: навчальний посібник. К.: КНУТД, 2019. 208 с.
  27. Українсько-російський словник. Укладачі В. С. Ільїн, К. П. Дорошенко, С. П. Левченко, Л. С. Паламарчук, М. М. Пилинський, Л. Г. Скрипник, К. К. Цілуйко, Л. А. Юрчук. К.: Головна ред. Української радянської енциклопедії, 1977. 487 с.
  28. Фаворский В. А. Об искусстве, о книге, о гравюре. М.: Книга, 1986. 236 с.
  29. Филарете (Антонио Аверлино). Трактат об архитектуре. М.: «Русский университет», 1999. 448 с.
  30. Черкесова І. Г. Що називається «рисунком», а що «малюнком»? (до питання термінології та її використання у наукових та методичних матеріалах). Парадигма пізнання: Гуманітарні питання. № 7 (10). 92 с. URL: https://nauka journal.org/index.php/Paradigm/article/view/642.
  31. Чинь Франсис Д.К. Архитектурная графика (пер. с англ.). М.: АСТ: Астрель, 2007. 215 с.

References

  1. Barshch, A. (1970). Nabroski i zarisovki. Moscow: Iskusstvo. URL: https://obuchalka.org/ 2016122892356/nabroski-i-zarisovki-uchebnoe-posobie-barsch-a-1970.html [in Russian].
  2. Beda, G. V. (1981). Osnovy izobrazitel’noj gramoty. Moscow: Prosveshchenie [in Russian].
  3. Borodajev, D. V. (2004). Оbshnost tradicij оformlenija teksta v pechatnych izdanijach i internet-publikacijach. Visnik Charkivskoi derzhavnoi academii dezainu i mystectv.4. 55–67 [in Ukrainian].
  4. Bugaeva, N. I. (2004). Formirovanie arhitekturnoj grafiki kak osnovy hudozhestvennoj proektnoj deyatel’nosti. URL: http://elar.urfu.ru/ bitstream/10995/32813/1/sgtopv_2015_04.pdf (Last accesses 25 December 2021)
  5. Vidy arhitekturnoj grafiki. URL: https://poznayka.org/s14337t1.html (Last accesses 23 December 2021) [in Russian]
  6. Generalova,E. M. (2014). Osnovy professional’nyh kommunikacij. Graficheskie sredstva: uchebno-metodicheskoe posobie. Samara: SGASU [in Russian].
  7. Gozak,A. P. (2002). Ivan Leonidov. Moscow: Zhiraf [in Russian].
  8. Dudcev,M. V. (2011). Avtorskij eskiz sovremennogo arhitektora. URL: https:// cyberleninka.ru/article/n/avtorskiy-eskiz-kak-yazyk-sovremennogo-arhitektora/viewer (Last accesses 23 December 2021)
  9. Ermakov,A. V. (2004). Arhitekturnaya grafika landshaftnogo proektirovaniya: ucheb. posobie dlya vuzov. Moscow: Izd-vo Mosk. gos. un-ta lesa [in Russian].
  10. Zajcev,K. G. (1979). Grafika i arhitekturnoe tvorchestvo. Moscow: Strojizdat [in Russian].
  11. Zorin,L. N. (1990). Grafika kak instrument razvitiya kompozicionogo myshleniya arhitektora. 18.00.01 – teoriya i istoriya arhitektury, restavraciipamyatnikov arhitektury.dissertacii na soiskanie uchenoj stepeni kandidata arhitektury. Moskovskij ordena Trudovogo Krasnogo Znameni, arhitekturnyj institut. Moscow [in Russian].
  12. Kojnova,N. V. (2011). Rol’ VHUTEMASa i Bauhauza v stanovlenii obrazovaniya v oblasti promyshlennogo dizajna. Akademicheskij vestnik. UralNIIProekt RAASN. 1 [in Russian].
  13. Lezhava, I. Vspomnit’ vsyo. O vliyanii russkoj arhitektury na mirovuyu. URL: https://ilya-lezhava. livejournal.com/4172.html (Last accesses 20December 2021).
  14. Maksimov,O. G. (1999). Risunok v professii arhitektora. Moscow: Strojizdat [in Russian].
  15. Mihajlov,B. P. (1952). Leonardo da Vinchi arhitektor. Moscow: Gosudarstvennoe izdatatel’stvo po stroitel’stvu i arhitekture [in Russian].
  16. Moatti,K. (2001). Antichnyj Rim. Balashiha: Astrel [in Russian].
  17. Onnekur Villar de (1965). Mastera iskusstva ob iskusstve. Moscow: Iskusstvo [in Russian].
  18. Palladio,A. (2006). Chetyre knigi ob arhitekture. Moscow: Arhitektura-S. URL: http:// science.totalarch.com/book/4604.rar (Last accesses 23 December 2021).
  19. Petrishin,G. P., Obіdnyak, M. M. (2009). Arhіtekturna grafіka: navch.posіb. Lviv: RAST-7 [in Ukrainian].
  20. Klimenyuk,T. M., Konsulova, N. A., Bevz, M. V., Koval’chuk, H. І. (2009). Proektna grafіka: navch. Posіbnik. Lvіv: Vidavnictvo Nacіonal’nij unіversitet «Lvіvska polіtekhnіka»[in Ukrainian].
  21. Rostovcev,N. N. (1981). Istoriya metodov obucheniya risovaniyu: Zarubezh. Shkola risunka. Ucheb. posobie dlya studentov ped. in-tov. Moscow: Prosveshchenie [in Russian].
  22. Sivers, M. Grafika v arhitekture. URL: http://www.irbisnbuv.gov.ua/cgibin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Spdr_2008_5_19.pdf (Last accesses 23December 2021).
  23. Sidorov,A. A. (1956). Risunki staryh russkih masterov. Moscow: Izdatel’stvo AN SSSR. URL: http://publ.lib.ru/ARCHIVES/S/SIDOROV_Aleksey_Alekseevich/_Sidorov_A.A.html (Last accesses 24 December 2021).
  24. Starkova,L. Y. Fenomen arhitekturnoj «ruchnoj» grafiki: anahronizm, roskosh’ ili neobhodimost’? URL: http://book.uraic.ru/project/ conf/txt/005/archvuz14_pril/10/template_article-ar=K01-20-k15.htm (Last accesses 23 December 2021).
  25. Strojk,D. Ya. (1990). Kratkij ocherk istorii matematiki. Moscow: Nauka [in Russian].
  26. Safronova,О. О. (2018). Suchasni technologii design-dijalnosti: navchalniy posibnik. Кiyv: КNUТD [in Ukrainian].
  27. Ukrainsko-rosіjskij slovnik (1977). Ukladachi V.S. Іl’їn, K. P. Doroshenko, S. P. Levchenko, L. S. Palamarchuk, M. M. Pilins’kij, L. G. Skripnik, K. K. Cіlujko, L. A. Yurchuk. Kyiv: Golovna red. Ukraїnskoї radyanskoї enciklopedії.
  28. Favorskij,V. A. (1986). Ob iskusstve, o knige, o gravyure. Moscow: Kniga [in Russian].
  29. Filarete (Antonio Averlino). (1999). Traktat ob arhitekture. Moscow: «Russkij universitet» [in Russian].
  30. Cherkesova,І. G. (2015). Shcho nazivaєtsya «risunkom», a shcho «malyunkom»? (do pitannya termіnologії ta її vikoristannya u naukovih ta metodichnih materіalah). Paradigma pіznannya: Gumanіtarnі pitannya. № 7 (10). URL: https://nauka journal.org/index.php/Paradigm/article/view/642 (Last accesses 23 December 2021).
  31. Chin, Frensis, D.K. (2007). Arhitekturnaya grafika. Moscow: AST: Astrel [in Russian].