ХРАМ НАУКИ: МОЗАЇКИ М. А. СТОРОЖЕНКА В ІНТЕР’ЄРАХ ІНСТИТУТУ ТЕОРЕТИЧНОЇ ФІЗИКИ ІМЕНІ М. М. БОГОЛЮБОВА НАН УКРАЇНИ У ФЕОФАНІЇ

ТАРАСЕНКО О. А.1, ТАРАСЕНКО А. А.1, КУБРИШ Н. Р.2

1Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського

2Одеська державна академія будівництва та архітектури

Метою статті є вивчення історії створення та ідейного змісту мозаїк Миколи Андрійовича Стороженка (1928–2015) в інтер’єрах ІТФ М. М. Боголюбова НАН України у Феофанії (1969) в контексті спадщини українського і світового монументального мистецтва.

Методологія. У дослідженні використовуються історико-культурологічний, компаративний, іконографічний та іконологічний методи. Ми спираємося на теорію «великого часу» М. М. Бахтіна, що дозволяє розглядати мозаїки М. А. Стороженка зі спадщиною світового мистецтва.

Результати. Показано значення створених майстром художніх образів просвітителів як апостолів духовного і наукового знання – стовпів Храму науки. Художньо-стилістичний аналіз виявив особливості втілення ідеї наукового і культурного взаємозв’язку поколінь українських вчених-просвітителів засобами монументального мистецтва. Вивчено значення спадщини національного та світового мистецтва у формуванні індивідуального стилю М. А. Стороженка. Виявлено роль орнаменту як національного коду втілення ідеї зв’язку роду і народу. Визначено значення мозаїк в історії монументального мистецтва України.

Наукова новизна. Вивчено філософський, культурно-історичний зміст монументальних композицій М. А. Стороженка у взаємозв’язку з проблематикою національної самоідентифікації і полістилізму мистецтва ХХ століття.

Практична значущість. Результати дослідження необхідні для створення історії монументально-декоративного мистецтва України на сучасному рівні мистецтвознавства.

Ключові слова: М. А. Стороженко, монументально-декоративне мистецтво України ХХ століття, мозаїки в інтер’єрах ІТФ імені М. М. Боголюбова, національний стиль.

 

TEMPLE OF SCIENCE: МOSAIC OF M. A. STOROZHENKO IN THE INTERIORS OF THE BOGOLYUBOV INSTITUTE FOR THEORETICAL PHYSICS, NAS OF UKRAINE IN THEOPHANY

TARASENKO O. A.1, TARASENKO A. A.1, KUBRISH N. R.2

1South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushinsky

2Odessa State Academy of Construction and Architecture

The purpose of the article is to study the history of creation and ideological content of mosaics Mykola Andrievich Storozhenko (1928–2015) in the interior of the Bogolyubov Institute for Theoretical Physics, NAS of Ukraine, Theophany (1969) in the context of Ukrainian and world heritage of monumental art.

Methodology. The study used historical-cultural, comparative, iconographic and iconologic methods. We rely on the theory of “big time” by M. M. Bakhtin, that allows us to consider the mosaic M. A. Storozhenko with the legacy of world art.

Results. The significance of the artistic images of the enlighteners as the apostles of spiritual and scientific knowledge – the pillars of the Temple of Science is shown. Artistic-stylistic analysis revealed the features of the embodiment of the idea of scientific and cultural interconnection of generations of Ukrainian scholars-educators by means of monumental art. The importance of the heritage of national and world art in the addition of the individual style of M. A. Storozhenko is studied. The role of ornament as a national code for the embodiment of the idea of the connection between the clan and the people is revealed. The significance of mosaics in the history of monumental art of Ukraine is determined.

Scientific novelty. The philosophical, cultural and historical content of the monumental compositions of M. A. Storozhenko was studied in conjunction with the problems of national self-identification and polystylism of twentieth-century art.

Practical significance. The results of the study are necessary to create the history of monumental decorative art of Ukraine at the modern level of art history.

Keywords: M. A. Storozhenko, monumental-decorative art of Ukraine of XX century, mosaic in the interiors of the Bogolyubov Institute for Theoretical Physics, national style.

 

ХРАМ НАУКИ: МОЗАИКИ М. А. СТОРОЖЕНКО В ИНТЕРЬЕРАХ ИНСТИТУТА ТЕОРЕТИЧЕСКОЙ ФИЗИКИ ИМЕНИ Н. Н. БОГОЛЮБОВА НАН УКРАИНЫ В ФЕОФАНИИ

ТАРАСЕНКО О. А.1, ТАРАСЕНКО А. А.1, КУБРИШ Н. Р.2

1Южноукраинский национальный педагогический университет имени К. Д. Ушинского

2Одесская государственная академия строительства и архитектуры

Целью статьи является изучение истории создания и идейного содержания мозаик Н. А. Стороженко (1928-2015) в интерьерах ИТФ Н. Н. Боголюбова НАН Украины в Феофании (1969) в контексте наследия украинского и мирового монументального искусства.

Методология. В исследовании используются историко-культурологический, компаративный, иконографический и иконологические методы. Мы опираемся на теорию «большого времени» М. М. Бахтина, что позволяет рассматривать мозаики Н. А. Стороженко с наследием мирового искусства.

Результаты. Показано значение созданных мастером художественных образов просветителей как апостолов духовного и научного знания – столбов Храма науки. Художественно-стилистический анализ выявил особенности воплощения идеи научной и культурной взаимосвязи поколений украинских ученых-просветителей средствами монументального искусства. Изучено значение наследия национального и мирового искусства в сложении индивидуального стиля Н. А. Стороженко. Выявлена роль орнамента как национального кода воплощения идеи связи рода и народа. Определено значение мозаик в истории монументального искусства Украины.

Научная новизна. Изучено философское, культурно-историческое содержание монументальных композиций Н. А. Стороженко во взаимосвязи с проблематикой национальной самоидентификации и полистилизма искусства ХХ века.

Практическая значимость. Результаты исследования необходимы для создания истории монументально-декоративного искусства Украины на современном уровне искусствоведения.

Ключевые слова: Н. А. Стороженко, монументально-декоративное искусство Украины ХХ века, мозаики в интерьерах ИТФ имени Н. Н. Боголюбова, национальный стиль.


Література

  1. Бахтин М. М. К методологии литературоведения. Контекст-1974. Литературно-теоретические исследования. Москва : Наука, 1975. С. 203–212.
  2. Белецкий Платон. Георгий Иванович Нарбут. Ленинград : Искусство, 1985. 239 с.
  3. Войтович В. Микола Стороженко. Альбом. Київ: Дніпро, 2008. 184 с.
  4. Микола Стороженко. Передчуття Голгофи: Док. фільм. Авт. Віктор Політов. Київ: 24 листопада 2015. URL: https://www.youtube.com/watch?v=LpwuN-Kxlek
  5. Мурина Е. Б. Проблема синтеза простраснственных искусств: (Очерки теории). Москва: Искусство, 1982.
  6. Панофский Эрвин. Смысл и толкование изобразительного искусства. Санкт-Петербург: Академический проект, 1999. 394 с.
  7. Прокофьев В. Н. Монументальное и станковое. К вопросу о содержательной основе понятий. Об искусстве и искусствознании. Статьи разных лет. Москва : Сов. художник, 1985. С. 252–259.
  8. Розмова О. А. Тарасенко з Р. О. Стороженко 17 травня, 2019. [Архів О. А. Тарасенко]. [Б., м.], [2019]: 1–5. Друк.
  9. Соколов М. Н. Мистерия соседства: К метаморфологии искусства Возрождения. Москва : Прогресс-Традиция, 1999. 520 с.
  10. Соловей О. В. До історії створення мозаїчних панно М. Стороженка «Києво-Могилянська Академія 17–18 століть» та «Львівське братство. Ставропігія 16–17 ст.». Шості Платонівські читання. НАОМА. Тези доповідей Міжнародної наукової конференції. Київ, 2019. С. 42–43.
  11. Стороженко М. Єзотерія монументального мистецтва. Микола Стороженко. Альбом. Київ : Дніпро, 2008. С. 176.
  12. Тарасенко О. А. Мистерии модернизма. Наследие Древней Руси в живописи модерна и авангарда. Одесса, 2004. 300 с.
  13. Тарасенко О. А. Пути освоения наследия древнерусского искусства в русской живописи конца XIX – начала XX века: дис. … канд. искусствоведения: спец. 17.00.04. Москва, 1979.

References

  1. Bakhtyn M. (1975). K metodolohyy lyteraturovedenyia [To the methodology of literary studies]. Context-1974. Literary-theoretical studies. Moscow: Nauka, 203–212 [in Russian].
  2. Beleczkij Platon. (1985). Georgij Ivanovich Narbut [Georgy Narbut]. Leningrad: Iskusstvo, 239 [in Russian].
  3. Voitovych (2008). Mykola Storozhenko. Albom [Mykola Storozhenko. Album]. Kyiv: Dnipro, 184 [in Ukrainian].
  4. Mykola Storozhenko. Peredchuttia Holhofy: Dok. film. Avt. Viktor Politov. [Politov Viktor. (2015, November). Mykola Storozhenko. Calvary Premonition [videorecording]. URL: https://wwyoutube.com/watch?v=LpwuN-Kxlek].
  5. Murina B. (1982). Problema sinteza prostrasnstvennyh iskusstv: (Ocherki teorii)[The problem of synthesis of space art: (Essays on the theory)]. Moscow: Iskusstvo [in Russian].
  6. Panofskij Ervin. Smysl i tolkovanie izobrazitelnogo iskusstva [The meaning and interpretation of art]. St. Petersburg: Akademicheskij proekt, 394 [in Russian].
  7. Prokof`ev N. (1985). Monumentalnoe i stankovoe. K voprosu o soderzhatelnoj osnove ponyatij [Monumental and easel. On the issue of a solid basis of concepts]. About art and art history. Articles of different years. Moscow: Sovetskij khudozhnik, 252–259 [in Russian].
  8. Rozmova A. Tarasenko z R. O. Storozhenko 17 travnia, 2019. [Arkhiv O. A. Tarasenko]. [B., m.], [2019]: 1–5. Druk. [Conversation by O. A. Tarasenko with R. O. Storozhenko. (2019, May). [Arkhiv O. A. Tarasenko], [printing], 1–5 [in Ukrainian].
  9. Sokolov M.N. (1999). Misteriya sosedstva: K metamorfologii iskusstva Vozrozhdeniya [The Mystery of the Neighborhood: Toward a Metamorphology of Renaissance Art]. Moscow: Progress-Tradicziya, 520 [in Russian].
  10. Solovei  V. (2019). Do istorii stvorennia mozaichnykh panno M. Storozhenka «Kyievo-Mohylianska Akademiia 17–18 stolit» ta «Lvivske bratstvo. Stavropihiia 16–17 st.». Sixth Platonic Readings: Abstracts of reports of International Scientific Conference. Kyiv, 42–43 [in Ukrainian].
  11. Storozhenko M. (2008). Yezoteriia monumentalnoho mystetstva [Esoteric monumental art]. Mykola Storozhenko. Album. Kyiv, 176 [in Ukrainian].
  12. Tarasenko O. A. (2004). Misterii modernizma. Nasledie Drevnej Rusi v zhivopisi moderna i avangarda [Mysteries of modernism. The legacy of Ancient Russia in the painting of Art Nouveau and avant-garde]. Odessa, 300 [in Russian].
  13. Tarasenko O. (1979). Puti osvoeniya naslediya drevnerusskogo iskusstva v russkoj zhivopisi koncza XIX – nachala XX veka: dis. na soiskanie kand. iskusstvovedeniya: specz. 17.00.04 [Ways of mastering the heritage of ancient Russian art in Russian painting of the late XIX – early XX century]. PhD thesis. Moscow [in Russian].