ІКОНА ЯК ПРЕДМЕТ ЖИТЛОВОГО ІНТЕР’ЄРУ

МИХАЙЛОВА Р. Д.1, ПЕТРУК Р. І.2

1Київський національний університет технологій та дизайну

2Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва та дизайну імені Михайла Бойчука

Мета роботи – проаналізувати роль та місце ікони в інтер’єрі сучасного житла як твору сакрального призначення, витвору мистецтва, артефакту культури.

Методологія. Застосовано загальнонаукові методи дослідження, хронологічний та історико-компаративний, образно-стилістичний та семантичний аналіз. Для визначення понятійного апарату дизайну застосовано теоретико-мистецтвознавчі термінологічні будови.

Результати. Проаналізовано особливості розташування ікони в житловому інтерʼєрі як предмета культу, твору мистецтва, предмета – символа, предмета побуту, відповідно її призначенню, як: а) предмета релігійного шанування, б) предмета колекціонування, в) предмета культури, що втілює релігійні, національно-історичні, міфо-поетичні, образно-художні змісти та виявляє можливості їх реалізації в дизайнерській практиці; в іконі ‒ предметі культу і витворі мистецтва ‒ втілена властивість об’єкту як явища, процесу, дії, стану, практичної або теоретичної діяльності людини. З’ясовано, що застосування ікони в інтерʼєрі передбачає врахування того, що образність ікони як «внутрішня форма» мистецтва висвітлює місце образу у загальній структурі художнього відтворення дії духовного змісту і матеріальної зовнішньої форми, пункту втілення одного в іншому ‒ матеріалізації духовного і одухотворення матеріального. Підсумовано, що залучення ікони до інтерʼєру передбачає осмислення її предметного смислу як двох сторін буття ‒ матеріального і духовного.

Наукова новизна полягає у з’ясуванні місця та значення ікони як предмета домашнього вжитку щодо змістовного, композиційного та естетичного наповнення інтерʼєру житлового середовища.

Практична значущість. Запропоноване дослідження розширює уявлення про можливості формування сучасного житлового інтерʼєру. Результати можуть бути використані у практиці дизайну житлового середовища.

Ключові слова: ікона; предметно-речовий ряд; дизайн; житловий інтерʼєр; дизайнерська практика; композиційна побудова.

THE ICON AS A SUBJECT OF RESIDENTIAL INTERIOR

MYCHAILOVA R.D. 1, PETRUK R.I. 2

1Kyiv National University of Technologies and Design

2Mykhailo Boychuk Kyiv State Academy of Decorative-Applied Arts and Design

Purpose. To identify the things-meaning role of the icon in modern housing interior as an object of cult and religious purpose, a work of art, a cultural artifact.

Methodology. General scientific methods of research have been applied, including chronographic, historical-comparative as well as those relating to art studies – figurative-stylistic, semantic, iconographic. Theoretical and art terminological constructions have been used for determining the conceptual apparatus of design.

Results. There have been analysed the peculiarities of the location of the icon in the living interior as a cult object, a work of art,a symbolic object,a household object according to its purpose as: a) a subject of religious worship, b) a collector’s item, c) a cultural object that embodies religious, national-historical , myth ‒ poetic, figurative ‒ artistic meanings and reveals the possibilities of their implementation in design practice;the icon as a cult object and a work of art embodies the property of an object as a phenomenon, process, action, state, practical or theoretical human activity. It was studied out that the use of the icon in the interior takes into account that the imagery of the icon as an “internal form” of art highlights the place of the image in the overall structure of artistic reproduction of spiritual content and material external form, the point of embodiment of one in another – materialization of spiritual and spiritualization of material. It is concluded that the use of the icon in the interior involves understanding its objective meaning as two aspects of existence – material and spiritual.

The scientific novelty consists in determining the place and meaning of the icon as a household item in terms of content, compositional and aesthetic filling of the residential environment.

Practical significance. The proposed materials expand the understanding of the possibility of forming a modern residential interior; the results can be used in residential design practice.

Keywords: icon; subject line; design; residential interior; design practice; compositional construction.

ІКОНА КАК ПРЕДМЕТ ЖИЛИЩНОГО ИНТЕРЬЕРА

МИХАЙЛОВА Р. Д.1, ПЕТРУК Р. И.2

1Киевский национальный университет технологий и дизайна

2Киевская государственная академия декоративно-прикладного искусства и дизайна имени Михайла Бойчука

Цель. Проанализировать предметно-смысловое значение иконы в интерьере современного жилища как объекта сакрального назначения, произведения искусства, артефакта культуры.

Методология. Использованы общенаучные методы исследования, хронологический и историко-компаративный, образно-стилистический, семантический анализ. Для определения понятийного аппарата дизайна применены теоретико-искусствоведческие терминологические построения.

Результаты. Проанализированы особенности размещения иконы в жилищном интеръере как предмета культа, произведения искусства, предмета-символа, предмета быта, что соответсвует ее назначению: а) предмета религиозного поклоненния, б) предмета коллекционирования, в) предмета культуры, воплощающими религиозное, національно-историческое, мифо-поэтическое, образно-художественное содержание и выявляет возможности реализации в дизайнерской практике создания современных жилищных интерьеров.

Научная новизна состоит в определении места и значения иконы как предмета домашнего обихода в аспекте содержательного, композиционного и эстетического эстетичного наполения интеръера жилищной среды.

Практическое значение. Предложенные материалы расширяют представления о возможностях формирования современного жилищного интеръера. Результаты могут быть использованы в практике дизайна жилищной среды.

Ключевые слова: икона; предметний ряд; дизайн; жилищный интеръер; дизайнерская практика; композиционные построения.

Література

  1. Бачинин В. Введение в христианскую эстетику. Санкт-Петербург: Христианское общество «Библия для всех», 2005. 376 с.
  2. Давыдова М. Н., Шлычкова Е. В. Понятие канона в современной иконописи и христианском искусстве. URL: https://azbyka.ru/ponyatie-kanona-v-sovremennoj-ikonopisi-i-hristianskom-iskusstve (дата звернення: 12.04.2020).
  3. Deluga W. Malarstwo i grafika cerkiewna w dawnej rzeczypospolitej, Gdańsk: Wydawn. Uniwersytetu Gdańskiego 2000. DOI: http://archiv.ub.uni-heidelberg.de/artdok/2246/.
  4. Жолтовський П. М. Іконопис. Історія українського мистецтва: в 6-ти т. Т. 3. Мистецтво другої половини ХVІІ–ХVІІІ ст. Київ : Київська книжкова фабрика «Жовтень», 1968. С. 240–284.
  5. Зиміна С.Б. Стилі інтерʼєру. Навчальний посібник. Київ: Довіра.2018. 344 с.
  6. Михайлова Р.Д. Художня культура Галицько-Волинської Русі. Київ: Видавничий Дім «Слово», 2007. 496 с.
  7. Михайлова Р. Специфіка та особливості внутрішнього середовища споруд літописного Холма. Технічна естетика і дизайн. 2018. Вип.14. С. 124 ‒129.
  8. Михайлова Р.Д. Пленер як засіб академічної освіти студентів-іконописців (на прикладі міжнародного іконописного пленеру 2018 Львівської національної академії мистецтв). Тези доповідей Міжнародної наукової конференції «Шості Платонівські читання». К. 2019. С. 33‒34.
  9. Milyaeva L. S. The Ukrainian Icon 11th — 18th centuries. From Byzantine source to the Baroque. Sant-Petersburg, Bournemouth.
  10. Осадча О. Українська хатня ікона ХVІІІ–ХХ ст.: як наукове дослідження. Мистецтвознавство. Львів, 2007. Ч. 1. С. 105–114.
  11. Пелех М. Стилістичні особливості іконостасу першої третини ХVІІ – поч. ХVІІІ ст. з церкви Св. Миколая Чудотворця з с. Якторів на Львівщині. Апологет. Богослов. збірн. Львів. духовної академії УПЦ КП. 2010. № 1 – 4. С. 20 – 23.
  12. Приймич М. Церковне професійне малярство Закарпаття другої половини ХVІІІ – першої половини ХХ ст.: народна традиція, візантійська канонічність та впливи західноєвропейського мистецтва. Монографія. Ужгород : Карпати, 2017. 507 с.
  13. Свєнціцька В. І. Живопис ХІV–ХVІ століть. Історія українського мистецтва : в 6-ти т. Т. 6. Мистецтво ХVІ – першої половини ХVІІ століття. Київ : Київська книжкова фабрика «Жовтень», 1967. С. 208–274.
  14. Степовик Д. В. Мистецтво ікони : Рим, Візантія, Україна. Київ : Наук. думка, 2008. 466 с.
  15. Таранушенко С. А. Український іконостас. Записки НТШ. Праці секції мистецтвознавства. Львів, 1994. Т. 227 (CCXXVІI). С. 141–164.
  16. Уваров А. С. Християнская символика. Москва, 1908. Ч. І. 212 с.
  17. Успенский Л. А. Вопрос иконостаса. Вестник Русского Западно-Европейского Патриаршего Экзархата (Париж). 1963. № С. 223–255.
  18. Флоренский П. А. От образа к Первообразу. Православная икона. Канон и стиль. Москва, 1998. С. 160–167.
  19. Храпченко М. Горизонты художественного образ. Москва: Художественная литература, 1986. 438 с.
  20. Швыдкая Е.В. Явление иконы: смысл и содержание. Вестник Московского Государственного Областного «Философские науки». 2009. № Вып. № 13. С. 123–128. URL: https://www.vestnik-mgou.ru/Articles/Doc/3616.

References

  1. Bachinin, V. (2005). Vvedenie v hristianskuyu estetiku [Introduction to Christian aesthetics]. Sankt-Peterburg : Hristianskoe obshchestvo «Bibliya dlya vseh». [in Russian].
  2. Davydova, M.N., Shlychkova, E.V. Ponyatie kanona v sovremennoy ikonopisi i khristianskom iskusstve. [The concept of canon in modern icon painting and Christian art] URL: https://azbyka.ru/ponyatie-kanona-v-sovremennoj-ikonopisi-i-hristianskom-iskusstve Last accesed: 12.04.2020) [in Russian].
  3. Deluga, W. Malarstwo i grafika cerkiewna w dawnej rzeczypospolitej, Gdańsk: Wydawn. Uniwersytetu Gdańskiego 2000. DOI: http://archiv.ub.uni-heidelberg.de/artdok/2246/ [in Polish].
  4. Zholtovskyi, P. M. (1968). Іkonopys // Іstorіja ukrainskoho mystetstva : v 6-ty t. T. 3. Mystetstvo druhoi polovyny ХVІІ–ХVІІІ st. [History of Ukrainian art: in 6 volumes. Vol. 3. Art of the second half of the seventeenth and eighteenth centuries] Kyiv : Kyivska knyzhkova fabryka «Zhovten». 240–284. [in Ukrainian].
  5. Zymina, S.B. (2018). Styli іnterʼeru. [The interior styles.Tutorial] Navchalnyi posibnik. Kyiv: Dovira. [in Ukrainian].
  6. Mykhailova, R.D. (2007) Khudozhnia kultura Halytsko-Volynskoi Rusi. [Artistic culture of Galicia-Volyn Rus] Kyiv: Wydavnychyi Dim «Slovo» [in Ukrainian].
  7. Mykhailova, R. (2018). Spetsyfika ta osoblyvosti vnutrishnoho seredovyshcha sporud litopysnoho Kholma [Specifics and features of the interior space of the buildings of the Chronicle Hill] Tekhnichna estetyka i dyzain. 14. 124-129. [in Ukrainian].
  8. Mykhailova, R. D. (2019). Plener yak zasib akademichnoi osvity studentiv-ikonopystsiv (na prykladi mizhnarodnoho ikonopysnoho pleneru 2018 Lvivskoi natsionalnoi akademii mystetstv) [Plein air as a means of academic education of students-icon painters (on the example of the international icon-painting plein air 2018 of Lviv National Academy of Arts] // Tezy dopovidei Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii «Shosti Platonivski chytannia». Kyiv. 33‒34. [in Ukrainian].
  9. Miliaieva, L. (1996). The Ukrainian Icon 11th‒18th centuries. From Byzantine source to the Baroque. Sant-Petersburg, Bournemouth.
  10. Osadcha, O. (2007). Ukrainska khatnia ikona ХVІІІ–ХХ st.: naukove doslidzhennia [The Ukrainian home icon of the XVIII-XX centuries: as a scientific research] Lviv, 1. 105–114. [in Ukrainian].
  11. Pelekh, M. (2010). Stylistychni osoblyvosti ikonostasu pershoi tretyny ХVІІ poch. ХVІІІ st. z tserkvy sv. Mykolaia Chudotvortsia z s. Yaktoriv na Lvivshchyni. [Stylistic features of the iconostasis of the first third of the 17th – the beginning of the 18th century from the church of St. Nicholas the Wonderworker from the village Yaktoriv in the Lviv region] Bohoslov. zbirn. Lviv. dukhovnoi akademii UPTs KP. 1–4. 20–23. [in Ukrainian].
  12. Pryimych, M. (2017). Tserkovne profesiine maliarstvo Zakarpattia druhoi polovyny ХVІІІ – pershoi polovyny ХХ st.: narodna tradytsiia, vizantiiska kanonichnist ta vplyvy zakhidnoievropeiskoho mystetstva. [Church professional painting of Transcarpathia in the second half of the 18th -the first half of the 20th century: folk tradition, Byzantine canonicity and influences of Western European art] Uzhhorod : Karpaty. [in Ukrainian].
  13. Svientsitska, V. I. (1967). Zhyvopys ХІV–ХVІ stolit. Istoriia ukrainskoho mystetstva: v 6-ty t. T. 6. Mystetstvo ХVІ – pershoi polovyny ХVІІ stolittia. [Painting of the XIV-XVI centuries.The history of Ukrainian art: in 6 volumes] Kyiv: Kyivska knyzhkova fabryka «Zhovten». 208–274. [in Ukrainian].
  14. Stepovyk, D. V. (2008). Mystetstvo ikony: Rym, Vizantiia, Ukraina. [The art of the icon: Rome, Byzantium, Ukraine] Kyiv : Nauk. dumka. [in Ukrainian].
  15. Taranushenko, S. A. (1994). Ukrainskyi ikonostas [Ukrainian iconostasis] // Zapysky NTSh. Pratsi sektsii mystetstvoznavstva. Lviv. 227 (CCXXVII). 141–164. [in Ukrainian].
  16. Uvarov, A. S. (1908). Khristiyanskaya simvolika. [Christian symbols] Moskva, Ch. І. [in Russian].
  17. Uspenskiy, L. A. (1963). Vopros ikonostasa [The problem of the iconostasis ]. Vestnik Russkogo Zapadno-Yevropeyskogo Patriarshego Ekzarkhata (Parizh). 44. 223–255. [in Russian].
  18. Florenskiy, P. A. (1998). Ot obraza k Pervoobrazu. Pravoslavnaya ikona [From the image to the prototype. The Orthodox icon] Kanon i stil. Moskva. 160–167. [in Russian].
  19. Khrapchenko, M. (1986). Gorizonty khudozhestvennogo obraza. [Horizons of an artistic image] Moskva : Khudozhestvennaya literatura. [in Russian].
  20. Shvydkaya, Ye.V. (2009). Yavlenie ikony: smysl i soderzhanie [The phenomenon of the icon: meaning and content]. Vestnik Moskovskogo Gosudarstvennogo Oblastnogo universiteta «Filosofskie nauki». 1. Vyp. 13. Moskva : Izdatelstvo MGOU. 123–128. URL: https://www.vestnik-mgou.ru/Articles/Doc/3616 [in Russian].