INTERIOR DESIGN OF A PUBLIC LECTURE HALL AS AN EDUCATIONAL COMPONENT OF THE CREATIVE ENVIRONMENT IN A MODERN CITY

¹SHMELIOVA О. Ye., ¹SAFRONOVA О. О., ²TRONCIU S. P., ¹POLIAKOVA O. V., ¹HAVRYLIEVA T. V.

¹Kyiv National University of Technologies and Design

²Technical University of Moldova

The purpose of the study is to identify the design aspects of a public lecture hall as an educational component of the socio-cultural environment in a modern city.

Methodology. The study is based on structural-systemic, historical-cultural, comparative, logical methods, as well as art history methods. The core base of the study is scientific articles of Ukrainian and foreign authors, analogous projects of public lectures in Ukraine and abroad.

Results. The influence of public lecture halls on the formation of cultural and social interests of the inhabitants of the modern metropolis is determined. The types of lecture halls are analyzed as part of socio-cultural educational spaces which are a tool for forming a creative society. The classification of public lecture halls according to the main features is developed. The Ukrainian and foreign experience of designing public lecture halls is analyzed, and the peculiarities of their interior design are generalized.

Scientific novelty. The concept of the lecture hall as a component of the creative urban space, which has an impact on the formation of the socio-cultural environment of the city and on improving knowledge of the modern population, is clarified. The Ukrainian and foreign experience of creating educational public lecture halls is analyzed and systematized.

Practical significance. Research on the socio-cultural role of modern public lecture halls as a type of urban creative environment, as well as the basic principles of design of its premises, will be useful for modern design and promotion of educational spaces.

Keywords: lecture hall; interior design of a lecture hall; educational space; cultural space; creative technologies; socio-cultural environment.

ДИЗАЙН ІНТЕР’ЄРУ ГРОМАДСЬКОГО ЛЕКТОРІЮ ЯК ОСВІТНЬОЇ СКЛАДОВОЇ КРЕАТИВНОГО СЕРЕДОВИЩА СУЧАСНОГО МІСТА

¹ШМЕЛЬОВА О. Є., ¹САФРОНОВА О. О.,  ²ТРОНЧУ С. П., ¹ПОЛЯКОВА О. В., ¹ГАВРИЛЬЄВА Т. В.

¹Київський національний університет технологій та дизайну

²Технічний університет Молдови

Метою дослідження є виявлення особливостей дизайну громадського лекторію як освітньої складової соціокультурного середовища сучасного міста.

Методологія. Дослідження базується на структурно-системному, історико-культурологічному, мистецтвознавчому, компаративному та логічному методах. Джерельною базою дослідження є наукові статті українських та зарубіжних авторів, проєкти-аналоги громадських лекторіїв в Україні та закордоном.

Результати. Визначено вплив громадського лекторію на формування культурних та соціальних інтересів мешканців сучасного мегаполісу. Проаналізовано типи приміщень лекторію з точки зору приналежності до соціокультурних освітніх просторів, що є інструментом формування креативного суспільства. Розроблено класифікацію громадських лекторіїв за основними ознаками. Проаналізовано український та закордонний досвід проєктування громадських лекторіїв та узагальнено особливості дизайну їх інтер’єрів.

Наукова новизна. Уточнено поняття лекторію як складової креативного міського простору, що має вплив на формування соціокультурного середовища міста та підвищення обізнаності сучасного населення. Проаналізовано та систематизовано український та закордонний досвід створення освітніх громадських лекторіїв.

Практична значущість. Проведені дослідження щодо виявлення особливостей соціокультурної ролі сучасного громадського лекторію як різновиду міського креативного середовища, а також основних засад дизайну його приміщень стануть корисними для сучасної практики дизайну та популяризації освітніх просторів.

Ключові слова: лекторій; дизайн інтер’єру лекторію; освітній простір; культурний простір; креативні технології; соціокультурне середовище.

ДИЗАЙН ИНТЕРЬЕРА ОБЩЕСТВЕННОГО ЛЕКТОРИЯ КАК ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ СОСТАВЛЯЮЩЕЙ КРЕАТИВНОЙ СРЕДЫ СОВРЕМЕННОГО ГОРОДА

¹ШМЕЛЕВА А. Е., ¹САФРОНОВА Е. А., ²ТРОНЧУ С. П., ¹ПОЛЯКОВА О. В., ¹ГАВРИЛЬЕВА Т. В.

¹Киевский национальный университет технологий и дизайна

²Технический университет Молдовы

Целью исследования является выявление особенностей дизайна общественного лектория как образовательной составляющей социокультурной среды современного города.

Методология. Исследование базируется на структурно-системном, историко-культурологическом, искусствоведческом, компаративном и логическом методах. Теоретической базой исследования являются научные статьи украинских и зарубежных авторов, проекты-аналоги общественных лекториев в Украине и за рубежом.

Результаты. Определено влияние общест­венного лектория на формирование культур­ных и социальных интересов жителей совре­менного мегаполиса. Проанализированы типы помещений лектория с точки зрения принадлежности к социокультурным образо­вательным пространствам, являющиеся инструментом формирования креативного общества. Разработана классификация общественных лекториев по основным признакам. Проанализирован украинский и зарубежный опыт проектирования общественных лекториев и обобщены особенности дизайна их интерьеров.

Научная новизна. Уточнено понятие лектория как составляющей креативного городского пространства, оказывающего влияние на формирование социокультурной среды города и повышение осведомленности современного населения. Проанализирован и систематизирован украинский и зарубежный опыт создания образовательных общественных лекториев.

Практическая значимость. Проведены исследования по выявлению особенностей социокультурной роли современного общественного лектория как разновидности городской креативной среды, а также основных принципов дизайна его помещений станут полезны для современной практики дизайна и популяризации образовательных пространств.

Ключевые слова: лекторий; дизайн интерьера; образовательное пространство; культурное пространство; креативные технологии; социокультурная среда.

Література

1. Carter B. Temporary design: A lecture hall in Germany is more than make-shift. ZDNet. URL: https://www.zdnet.com/article/temporary-design-a-lecture-hall-in-germany-is-more-than-make-shift/ (дата звернення: 17.11.2021).
2. Comunian R. Rethinking the Creative City: The Role of Complexity, Networks and Interactions in the Urban Creative Economy. Urban Studies. 2011. Vol.48, №  P. 1157–1179. URL: https://doi.org/ 10.1177/0042098010370626.
3. Cultural and Creative Spaces and Cities. Creative Industry Košice. 2021. URL: https://www. sk/en/project/cultural-and-creative-spaces-and-cities/ (дата звернення: 5.11.2021).
4. Florida R. The Rise of the Creative Class: And How It’s Transforming Work, Leisure, Community and Everyday Life. New York: Basic Books. 404p. URL: https://doi.org/10.25071/1705-1436.180 (дата звернення: 22.10.2021).
5. Jankowska M., Atlay M. Use of creative space in enhancing students’ engagement. Innovations in Education and Teaching International. No. 45. P.271–279. URL: https://doi.org/10.1080/ 14703290802176162.
6. Landry C. The creative city: A toolkit for urban innovators. Earthscan, 2012. 350 p.
7. Minero E. The Architecture of Ideal Learning Environments. 2018. URL: https://www. edutopia.org/article/architecture-ideal-learning-environments (дата звернення: 11.09.2021).
8. Thoring K., Luippold C., Mueller R. Creative space in design education: a typology of spatial functions. DS 74: Proceedings of the 14th International Conference on Engineering & Product Design Education (E&PDE12) Design Education for Future Wellbeing. P. 475–480. URL: https:// www.designsociety.org/publication/33233/Creative+Space+in+Design+Education%3A+A+Typology+of+Spatial+Functions (дата звернення: 17.11.2021).
9. Williamson C. The Sheraa Entrepreneur Centre Is a Place to Get Ideas off the Ground. Design-milk. 2019. URL: https://design-milk.com/the-sheraa-entrepreneur-centre-is-a-place-to-get-ideas-off-the-ground/ (дата звернення: 22.10.2021).
10. Академічний тлумачний словник. 1973. Том4. С.  URL: http://sum.in.ua/s/lektorij (дата звернення: 06.09.2021).
11. Бабенко Н. Б. Вплив культурно-освітнього простору на соціалізацію молоді. Культура і сучасність. № 1. С.172–177.
12. Бєлецька І. В. Діяльність культурно-дозвіллєвих центрів з організації дозвілля молоді. Вісник Черкаського університету. № 183. С.29–33.
13. Будникова В. В. Мебельные комплексы лекционных аудиторий в образовательных заведениях Петербурга рубежа XIX–XX веков. Манускрипт. № 14. С. 1517–1524.
14. Вишнякова С. М. Ключевые понятия, термины, актуальная лексика. Профессиональное образование: Словарь. С. 538.
15. Ермакова Л. И., Суховская Д. Н. Публичный лекторий как форма интеллектуального досуга современного горожанина в креативных пространствах города. Манускрипт. №6 (92). С. 80–84.
16. Заварзін О.О., Родіна А.В. Особливості формування дизайну центру дозвілля для молоді. Технології та дизайн. 2018. №1 (26). URL: https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/9090 (дата звернення: 26.10.2021).
17. Освіторія Хаб — коворкінг, де захочеться жити. Громадський простір. 2019. URL: https:// prostir.ua/?news=osvitoriya-hab-kovorkinh-de-zahochetsya-zhyty(дата звернення: 21.11.2021).
18. Промприлад. Реновація. 2018. URL: https:// promprylad.ua/ua/ (дата звернення: 26.10.2021).
19. Українське покоління Z: цінності та орієнтири. Результати загальнонаціонального опитування. Фонд ім. Ф. Еберта: Центр “Нова Європа”, 2017. 135 с.

References

1. Carter, B. (2012). Temporary design: A lecture hall in Germany is more than make-shift. URL:https://www.zdnet.com/article/temporary-design-a-lecture-hall-in-germany-is-more-than-make-shift/ (Last accessed: 17.11.2021).
2. Comunian, R. (2011). Rethinking the Creative City: The Role of Complexity, Networks and Interactions in the Urban Creative Economy. Urban Studies. Vol. 48, No. 6. P. 1157-1179. URL: https://doi.org/10.1177/0042098010370626.
3. Cultural and Creative Spaces and Cities (2021). Creative Industry Košice. URL: https://www.cike.sk/ en/project/cultural-and-creative-spaces-and-cities/ (Last accessed: 5.11.2021).
4. Florida, R. (2002). The Rise of the Creative Class: And How It’s Transforming Work, Leisure, Community and Everyday Life. New York: Basic Books. URL: https://doi.org/10.25071/1705-1436.180 (Last accessed: 22.10.2021).
5. Jankowska, M., Atlay, M. (2008). Use of creative space in enhancing students’ engagement. Innovations in Education and Teaching International. 45. 271–279. URL: https://doi.org/10.1080/ 14703290802176162.
6. Landry, C. (2012). The creative city: A toolkit for urban innovators. Earthscan. 350.
7. Minero, E. (2018). The Architecture of Ideal Learning Environments. URL: https://www. edutopia.org/article/architecture-ideal-learning-environments (Last accessed: 11.09.2021).
8. Thoring, K., Luippold, C., Mueller, R. (2012). Creative space in design education: a typology of spatial functions. DS 74: Proceedings of the 14th International Conference on Engineering & Product Design Education (E&PDE12) Design Education for Future Wellbeing. 475–480. URL: https://www. designsociety.org/publication/33233/Creative+Space+in+Design+Education%3A+A+Typology+of+Spatial+Functions (Last accessed: 17.11.2021).
9. Williamson, C. (2019). The Sheraa Entrepreneur Centre Is a Place to Get Ideas off the Ground. Design-milk. URL: https://design-milk.com/ the-sheraa-entrepreneur-centre-is-a-place-to-get-ideas-off-the-ground/ (Last accessed: 22.10.2021).
10. Akademichnyi tlumachnyi slovnyk [Academic Glossary]. (1973). 4. P. URL: http://sum.in.ua/s/ lektorij (дата звернення: 06.09.2021) [in Ukrainian].
11. Babenko, N. B. (2009). Vplyv kulturno-osvitnoho prostoru na sotsializatsiiu molodi [Impact of cultural and educational space on the socialization of youth]. Culture and contemporaneity. 172–177 [in Ukrainian].
12. Bieletska, I. V. (2010). Diialnist kulturno-dozvillievykh tsentriv z orhanizatsii dozvillia molodi [Activities of cultural and leisure centers for the organization of youth leisure]. Visnyk Cherkaskoho universytetu. 29–33 [in Ukrainian].
13. Budnikova, V. V. (2021). Mebel’nye kompleksy lekcionnyh auditorij v obrazovatel’nyh zavedenijah Peterburga rubezha XIX–XX vekov [Furniture Complexes of Lecture Halls in Educational Institutions of St. Petersburg at the Turn of the XIX-XX Centuries]. Manuscript. 14. 1517–1524 [in Russian].
14. Vishnjakova, S. M. (1999). Kljuchevye ponjatija, terminy, aktual’naja leksika [Key concepts, terms, actual vocabulary]. Professional’noe obrazovanie: Slovar’. 538 [in Russian].
15. Ermakova, L. I., Sukhovskaya, D. N. (2018). Publichnyj lektorij kak forma intellektual’nogo dosuga sovremennogo gorozhanina v kreativnyh prostranstvah goroda [Public talk as a form of modern urban dweller’s intellectual leisure in creative spaces of the city]. 6 (92). 80–84 [in Russian].
16. Zavarzin, O. , Rodina, A. V. (2018). Osoblyvosti formuvannia dyzainu tsentru dozvillia dlia molodi [Peculiarities of designing a leisure center for young people]. Tekhnolohii ta dyzain. 1 (26). URL: https://er.knutd.edu.ua/handle/ 123456789/9090 (Last accessed: 26.10.2021) [in Ukrainian].
17. Osvitoriia Khab – kovorkinh, de zakhochetsia zhyty [Osvitoria Hub – coworking, where you want to live]. (2019). Hromadskyi prostir. URL: https:// prostir.ua/?news=osvitoriya-hab-kovorkinh-de-zahochetsya-zhyty (Last accessed: 21.11.2021) [in Ukrainian].
18. Renovatsiia [Promprylad. Renovation]. (2018). URL: https://promprylad.ua/ua/ (дата звернення: 26.10.2021) [in Ukrainian].
19. Ukrainske pokolinnia Z: tsinnosti ta oriientyry. Rezultaty zahalnonatsionalnoho opytuvannia [Ukrainian Generation Z: values and guidelines. Results of the national survey]. (2017). Friedrich Ebert Stiftung : New Europe Center. 135 [in Ukrainian].