ІДЕЯ ПРОСВІТИ У МОЗАЇЦІ М. А. СТОРОЖЕНКА «ЛЬВІВСЬКЕ СТАВРОПІГІЙНЕ БРАТСТВО XVI–XVIII ст.»

1ТАРАСЕНКО О. А., 1ТАРАСЕНКО А. А., 2КУБРИШ Н. Р.

1ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»

2Одеська державна академія будівництва та архітектури

Мета статті: відстежити історію створення та ідейний зміст мозаїки Миколи Андрійовича Стороженка (1928–2015) «Львівське ставропігійне братство XVI–ХVIII ст.» в інтер’єрах ІТФ М.М. Боголюбова НАН України у Феофанії (1969) в контексті спадщини українського і світового монументального мистецтва.

Методологія. У дослідженні використовуються історико-культурологічний, компаративний, іконографічний та іконологічний методи. Ми спираємося на герменевтику Ганса-Ґеорґа Ґадамера та теорію «великого часу» М.М. Бахтіна, що дозволяє розглядати мозаїки М.А. Стороженка в контексті спадщини світового мистецтва.

Основні результати. У мозаїці «Лексикон» засобами монументального мистецтва затверджується велич слова. М. Стороженко відновлює його сакральний зміст, забутий за часів атеїзму. Майстер показав значення друкованого слова для становлення української культури. Розкрито ідейний зміст монументальної композиції «Ставропігія. Лексикон»: просвітницьке значення слова і мистецтва. Поєднуючи інтер’єри друкарні і художньої майстерні з архітектурним простором міста, майстер створює образ Львова як культурно-просвітницького центру православ’я на Заході України. Використання порівняльного аналізу показало, що М. Стороженко синтезує художню спадщину стародавнього світу (Трипілля, Єгипет), Київської Русі (монументальне мистецтво і мініатюра), Ренесансу, рококо, кубізму, абстракціонізму тощо. Полістилізм, притаманний мистецтву ХХ–XXI століття, став основою формування індивідуального художнього стилю одного із провідних митців нашого часу.

Наукова новизна. Вивчено культурно-історичний та художній зміст монументальної мозаїки М. Стороженка у взаємозв’язку з проблематикою національної самоідентифікації і полістилізму мистецтва ХХ століття.

Практична значущість. Результати дослідження необхідні для створення сучасної історії монументально-декоративного мистецтва України.

Ключові слова: Микола Стороженко; монументальне мистецтво України ХХ століття; мозаїки в інтер’єрах ІТФ імені М. М. Боголюбова; Львівське ставропігійне братство.

THE IDEA OF EDUCATION IN THE MOSAIC OF M.A. STOROZHENKO «LVIV STAUROPEGION BROTHERHOOD OF XVIXVIII CENTURIES»

1TARASENKO O. A., 1TARASENKO A. A., 2KUBRISH N. R.

1South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushinsky

2Odessa State Academy of Civil Engineering and Architecture

The purpose of the article is to study the history of creation and the ideological content of the mosaic by Mykola Andriyovych Storozhenko (1928–2015) “Lviv Stavropegic Brotherhood of the 16th – 18th centuries.” in the interiors of N.N. Bogolyubov ITF of the National Academy of Sciences of Ukraine in Feofaniya (1969) in the context of the heritage of Ukrainian and world monumental art.

Methodology. The study uses historical and cultural, comparative, iconographic and iconological methods. We rely on the hermeneutics of Hans-Georg Gadamer and the theory of “big time” by M.M. Bakhtin, which allows us to consider the mosaics of M.A. Storozhenko in the context of the heritage of world art.

Main results. In the mosaic “Lexicon”, the greatness of the word is affirmed by means of monumental art. Storozhenko restores its sacred meaning, forgotten in the days of atheism. The master showed the importance of the printed word for the formation of Ukrainian culture. The ideological content of the monumental composition “Stauropegia. Lexicon”: the educational value of words and art. Combining the interiors of the printing house and art workshop with the architectural space of the city, the master creates the image of Lviv as a cultural and educational center of Orthodoxy in Western Ukraine. The use of comparative analysis showed that M. Storozhenko synthesizes the artistic heritage of the ancient world (Tripoli, Egypt), Kievan Rus (monumental art and miniature), Renaissance, Rococo, Cubism, abstractionism and others. Polystylism, characteristic of art of the XX–XXI centures, became the basis for the formation of the individual artistic style of one of the leading artists of our time.

Scientific novelty. The cultural-historical and artistic meaning of the monumental mosaic of M.A. Storozhenko has been studied in connection with the problems of national self-identification and polystylism of art of the twentieth century. Practical significance. The results of the study are necessary for the creation of a modern history of monumental and decorative art of Ukraine.

Keywords: Mykola Storozhenko; monumental art of Ukraine of the XX century; mosaics in the interiors of N.N. Bogolyubov ITF; Lviv Stauropigial Brotherhood.

ИДЕЯ ПРОСВЕЩЕНИЯ В МОЗАИКЕ М.А. СТОРОЖЕНКО «ЛЬВОВСКОЕ СТАВРОПИГИЙНОЕ БРАТСТВО XVI–XVIII вв.»

1ТАРАСЕНКО О. А., 1ТАРАСЕНКО А. А.,

2КУБРИШ Н. Р.

1ГУ «Южноукраинский национальный педагоги­ческий университет имени К.Д. Ушинского»

2Одесская государственная академия строительства и архитектуры

Цель статьи: изучить историю создания и идейное содержание мозаики Николая Андреевича Стороженко (1928–2015) «Львовское Ставропигиальное братство XVI–XVIII вв.» в интерьерах ИТФ Н.Н. Боголюбова НАН Украины в Феофании (1969) в контексте наследия украинского и мирового монументального искусства.

Методология. В исследовании используются историко-культурологический, компаративный, иконографический и иконологический методы. Мы опираемся на герменевтику Ганса-Георга Гадамера и теорию «большого времени» М.М. Бахтина, что позволяет рассматривать мозаики М.А. Стороженко в контексте с наследием мирового искусства.

Основные результаты. В мозаике «Лексикон» средствами монументального искусства утверждается величие слова. Стороженко восстанавливает его сакральный смысл, забытый во времена атеизма. Мастер показал значение печатного слова для становления украинской культуры. Раскрыто идейное содержание монументальной композиции «Ставропигия. Лексикон»: просветительское значение слова и искусства. Сочетая интерьеры типографии и художественной мастерской с архитектурным пространством города, мастер создает образ Львова как культурно-просветительского центра православия на Западе Украины. Использование сравнительного анализа показало, что М. Стороженко синтезирует художественное наследие древнего мира (Триполье, Египет), Киевской Руси (монументальное искусство и миниатюра), Ренессанса, рококо, кубизма, абстракционизма и др. Полистилизм, присущий искусству ХХ–XXI веков, стал основой формиро­вания индивидуального художественного стиля одного из ведущих художников нашего времени.

Практическое значение полученных результа­тов заключается в возможности их использова­ния в исследовательской деятельности учёных по изучению новейшей истории монументаль­но-декоративного искусства Украины, в созда­нии монографии о творчестве Н.А. Стороженко.

Научная новизна. Изучен культурно-историчес­кий и художественный смысл монументальной мозаики М.А. Стороженко во взаимосвязи с проблематикой национальной самоидентифика­ции и полистилизма искусства ХХ века.

Практическая значимость. Результаты исследования необходимы для создания современной истории монументально-декоративного искусства Украины.

Ключевые слова: Николай Стороженко; монументальное искусство Украины ХХ века; мозаики в интерьерах ИТФ имени Н.Н. Боголюбова; Львовское Ставропигиальное братство.

Література

  1. Gadamer Hans-Georg. Wahrheit und Methode. Grundzüge einer philosophischen Hermeneutik. Tubingen: J.C.B. Mohr (Paul Siebeck). 486 s.
  2. Белецкий П. А. Украинская портретная живопись XVII–XVIII веков. Ленинград: Искусство, 1981. 256 с.
  3. Біла С. Процес переходу до унії Львівської Ставропігії в Українській історіографії. Проблеми гуманітарних наук. Історія. Вип. 34. С.16–30. URL: http://dspu.edu.ua/history_journal/arhiv/34_2014/4.pdf.
  4. ВласовВ. Г. Аллегория. Большой энциклопедический словарь изобразительного искусства: в 10 т. Санкт-Петербург: Лита, 2000. Т.  С. 160.
  5. ВласовВ. Г. Рококо. Большой энциклопедический словарь изобразительного искусства: в 10 т. Санкт-Петербург: Лита, 2008. Т.  С. 236–255.
  6. Войтович В. Микола Стороженко. Альбом. Київ: Дніпро, 2008. 184 с.
  7. Герасимова-Персидская Н. А. Партесный концерт в истории музыкальной культуры. Москва: Музыка, 1983. 288 с.
  8. Запаско Я. П. Мистецтво книги на Україні XVI–XVIII ст. Львів: Вид-во Львівського університету, 1971. 312 с.
  9. Ісаєвич Я. Д. Братства та їх роль в розвитку української культури XII–XVIII ст. Київ: Наукова думка, 2009. 450 с.
  10. Кукольник Н. Максим Созонтович Березовский. Исторический рассказ. Предание веков: в 2 т. Русская историческая повесть XIX – начала ХХ столетия. Киев: Днипро, 1991. URL: http://bookworm-e-library.blogspot.com/2008/12/maxim-berezovskiy-part-1.html.
  11. Лебедев Н. А. Березовский и Бортнянский как композиторы церковного пения. Санкт-Петербург, 1882. 16 с.
  12. Лебедева-Емелина А. В. Биографика композиторов екатерининской эпохи: соотношение документов, легенд и мифов. Искусство музыки. Теория и история. № 17. URL: http://imti.sias.ru/upload/iblock/132/imti_2017_17_3_78_lebedeva_emelina.pdf
  13. Огар Е. Українсько-російський та російсько-український словник-довідник з видавничої справи. Львів: Палітра друку, 2002. 224 с.
  14. Розмова О.А. Тарасенко з Р.О. Стороженко. Київ, 17 травня 2019. Архів О. А. Тарасенко.
  15. Рыцарева М. Г. Максим Березовский: жизнь и творчество композитора. Санкт-Петербург : Композитор СПб, 2013. 228 с.
  16. Соловей О. В. Монументальне мистецтво М. Стороженка як синтез традицій та інновацій. Художня культура. Актуальні проблеми. 2020. № 16. С. 103–107.
  17. Софронова Л. А. Поэтика славянского театра XVII – первой половины XVIII вв. Москва: Наука, 1981. 263 с.
  18. Софронова Л. А. Старинный украинский театр. Москва: РОССПЭН, 1996. 327 с.
  19. Стороженко М. А. Життя клином у тіло творчості, або Штрихи до роботи над мозаїкою в 60-х роках у Київському інституті теоретичної фізики. Хроніка – 2000. Київ, 1995. Вип. 1. С. 239–245.
  20. Тарасенко О. А. Образ роду і народу у творчості Романа Петрука. Українська Академія Мистецтва. Збірник дослідницьких та наукових праць. Київ, 2018. № 27. С. 227–234.
  21. Тарасенко О. А., Тарасенко А. А., Кубриш Н. Р. Храм науки: мозаїки М.А. Стороженка в Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України у Феофанії. Art and design. 2020. № 1(09). С. 166–174.
  22. Федорук О. К. Він прийшов по свій день. Хроніка – 2000. Київ, 1995. Вип. 1. С. 228–238.
  23. Ясіновський Ю. П. Рогатинець Юрій Кузьмич. Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В.А. Смолій та ін. Київ: Наукова думка, 2012. Т. 9. С. 249.

References

  1. Gadamer Hans-Georg (1960). Wahrheit und Methode. Grundzüge einer philosophischen Hermeneutik [Truth and method. Basic features of a philosophical hermeneutics]. Tubingen: J.C.B. Mohr (Paul Siebeck). 486 p. [in German].
  2. Beleczkij, P. (1985). Georgij Ivanovich Narbut [Georgy Narbut]. Leningrad: Iskusstvo. 239 p. [in Russian].
  3. Bila, S. (2014). Protses perekhodu do unii Lvivskoi Stavropihii v Ukrainskii istoriohrafii [The process of transition to the union of Lviv Stauropegia in Ukrainian historiography]. Problemy humanitarnykh nauk. Istoriia.34. P.16–30. URL: http://dspu.edu.ua/history_journal/arhiv/34_2014/4.pdf [in Ukrainian].
  4. Vlasov, V. G. (2000). Allegorija [Allegory]. Bol’shoj jenciklopedicheskij slovar’ izobrazitel’nogo iskusstva: v 10 t. Sankt-Peterburg: Lita. Т. P. 160 [in Russian].
  5. Vlasov, V.G. (2008). Rokoko [Rococo]. Bol’shoj jenciklopedicheskij slovar’ izobrazitel’nogo iskusstva: v 10 t. Sankt-Peterburg: Lita. Т. 8. P. 236–255 [in Russian].
  6. Voitovych, V. (2008). Mykola Storozhenko. Albom [Mykola Storozhenko. Album]. Kyiv: Dnipro. 184 p. [in Ukrainian].
  7. Gerasimova-Persidskaja, N. A. (1983). Partesnyj koncert v istorii muzykal’noj kul’tury [Party concert in the history of musical culture]. Moskow: Muzyka. 288 [in Russian].
  8. Zapasko, Ya. P. (1971). Mystetstvo knyhy na Ukraini XVI–XVIII st. [The art of books in Ukraine XVI–XVIII centuries]. Lviv: Vyd-vo Lvivskoho universytetu. 312 p. [in Ukrainian].
  9. Isaievych, Ya. D. (2009). Bratstva ta yikh rol v rozvytku ukrainskoi kultury XII–XVIII st. [Brotherhoods and their role in the development of Ukrainian culture XII–XVIII centuries]. Kyiv: Naukova dumka. 450 p. [in Ukrainian].
  10. Kukol’nik, N. (1991). Maksim Sozontovich Berezovskij [Maxim Sozontovich Berezovsky]. Istoricheskij rasskaz. Predanie vekov: v 2 t. Russkaja istoricheskaja povest’ XIX – nachala XX stoletija. Kyiv: Dnipro. URL: http://bookworm-e-library.blogspot.com/2008/12/maxim-berezovskiy-part-1.html [in Russian].
  11. Lebedev, N. A. (1882). Berezovskij i Bortnjanskij kak kompozitory cerkovnogo penija [Berezovsky and Bortnyansky as composers of church singing]. Sankt-Peterburg. 16 p. [in Russian].
  12. Lebedeva-Emelina, A. V. (2017). Biografika kompozitorov ekaterininskoj jepohi: sootnoshenie dokumentov, legend i mifov [Biographies of composers of Catherine’s era: the ratio of documents, legends and myths]. Iskusstvo muzyki. Teorija i istorija. № 17. URL: http://imti.sias.ru/upload/iblock/132/imti_2017_17_3_78_lebedeva_emelina.pdf [in Russian].
  13. Ohar, E. (2002). Ukrainsko-rosiiskyi ta rosiisko-ukrainskyi slovnyk-dovidnyk z vydavnychoi spravy [Ukrainian-Russian and Russian-Ukrainian dictionary-reference book on publishing]. Lviv: Palitra druku. 224 p. [in Ukrainian].
  14. Rozmova O.A. Tarasenko z R.O. Storozhenko. 17 travnia, 2019 [Arkhiv O. A. Tarasenko]. [B., m.], [2019]: 1–5. Druk [Conversation by O.A. Tarasenko with R. O. Storozhenko] (2019, May). [Arkhiv O. A. Tarasenko]. 1–5 [printing] [in Ukrainian].
  15. Rycareva, M. G. (2013). Maksim Berezovskij: zhizn’ i tvorchestvo kompozitora [Maxim Berezovsky: the life and work of the composer]. Sankt-Peterburg: Kompozitor SPb. 228 [in Russian].
  16. Solovei, O. V. (2020). Monumentalne mystetstvo M. Storozhenka yak syntez tradytsii ta innovatsii [M. Storozhenko’s monumental art as a synthesis of traditions and innovations]. Khudozhnia kultura. Aktualni problemy. № P. 103–107 [in Ukrainian].
  17. Sofronova, L. A. (1981). Pojetika slavjanskogo teatra XVII – pervoj poloviny XVIII vv. [Poetics of Slavic theater of the 17th – first half of the 18th centuries]. Moscow: Nauka. 263 p. [in Russian].
  18. Sofronova, L. A. (1996). Starinnyj ukrainskij teatr [Ancient Ukrainian theater]. Moscow: ROSSPJeN. 327 p. [in Russian].
  19. Spisok oboznachenij v fizike [List of notation in physics]. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/Список_обозначений_в_физике [in Russian].
  20. Storozhenko, M. A. (1995). Zhyttia klynom u tilo tvorchosti, abo Shtrykhy do roboty nad mozaikoiu v 60-kh rokakh u Kyivskomu instytuti teoretychnoi fizyky [Life wedge into the body of creativity, or touches to work on the mosaic in the 60’s at the Kiev Institute of Theoretical Physics]. Khronika – 2000. 1. 239–245. [in Ukrainian].
  21. Tarasenko, O. A. (2018). Obraz rodu i narodu u tvorchosti Romana Petruka [The image of the family and the people in the works of Roman Petruk]. Ukrainska Akademiia Mystetstva. Zbirnyk doslidnytskykh ta naukovykh prats. 27. 227–234 [in Ukrainian].
  22. Tarasenko, O. A., Tarasenko, A. A., Kubrysh, N. R. (2020). Khram nauky: mozaiky M.A. Storozhenka v Instytutu teoretychnoi fizyky imeni M.M. Boholiubova NAN Ukrainy u Feofanii [Temple of Science: M.A. Storozhenko’s mosaics at the Bogolyubov Institute of Theoretical Physics of the National Academy of Sciences of Ukraine in Feofania]. Art and design. 1(09). 166–174 [in Ukrainian].
  23. Fedoruk, O. K. (1995). Vin pryishov po svii den [He came for his day]. Khronika – 2000. 1. 228–238 [in Ukrainian].
  24. Yasinovskyi, Yu. P. (2012). Rohatynets Yurii Kuzmych [Yuri Kuzmich Rohatynets]. Entsyklopediia istorii Ukrainy: u 10 t. / redkol.: V. A. Smolii et al. Kyiv: Naukova dumka. Т. 9. P. 249 [in Ukrainian].